КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1619/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Нежура В.А.  

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

             Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                           головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,

                    суддів                          Шостака О.О., Мамчура Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва на постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 01 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання призначити пенсію державного службовця та здійснити перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання протиправною відмови у призначенні їй, як державному службовцю пенсії.

Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 01 грудня 2010 року вказаний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 01 грудня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволені вимог.

Справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2  ч. 1 ст. 197, 41 КАС України.

Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалах справи, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 працює суддею Київського міжобласного апеляційного господарського суду. Відповідно до Указу Президента України №1271/98 від 18.11.1998р. призначена на посаду судді вказаного суду, а Постановою Верховної Ради України №363-У від 16.11.2006р. –безстроково. На посаді судді позивач працює з 1998р.

10.01.2010р. позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва із заявою про призначення пенсії, як державному службовцю.

Відмовляючи у призначенні пенсії (лист №696/06ь від 28.01.2010р.), відповідач стверджував, що ОСОБА_2, на момент звернення працювала на посаді судді, а тому, за замістом п.1 ст. 43 Закону України «Про статус суддів», ст. 9, 37 Закону України «Про державну службу», не має права на пенсію, як державний службовець, оскільки в наданих документах не містяться докази про звільнення її з посади судді, не представлено довідки про продовження роботи на займаній посаді після досягнення 55 років.

Стаття 43 Закону України «Про статус суддів»регулює питання призначення пенсії суддям, які вийшли у відставку.

Частиною 8 вищезазначеної статті передбачена виплата пенсії на загальних підставах, але лише у випадку припинення відставки. Підстави такого припинення визначені ч. 5 ст. 43 Закону України «Про статус суддів».

Колегія суддів знаходить за необхідним зазначити, що ОСОБА_2 не вийшла у відставку та досягла віку, з якого має право на пенсію як державний службовець.

Закон України «Про державну службу»та Закон України «Про статус суддів»не містять заборони щодо призначення пенсії державного службовця працюючим суддям, які досягли відповідного віку.

Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що ст. 22 Конституції України не допускає будь-яких обмежень у правах громадян за ознаками майнового стану, зокрема в залежності від отримання працюючими пенсіонерами заробітної плати.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2007 року № 4-рп/2007, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та Закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.    

Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -  

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного суду України в Голосіївському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 01 грудня 2010 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

          Головуючий суддя                                                            І. Л. Желтобрюх

          Судді:                                                                                 О.О. Шостак

                                                                                              Я.С. Мамчур