КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-2481/10/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Гайдаш В.А.   

Суддя-доповідач:  Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                           головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,

                    суддів                         Шостака О.О., Мамчура Я.С.,

                    при секретарі              Коробій І.М..,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги                                Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області та товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлора»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року та додаткову постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлора»до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтрефлора»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.05.2010р. №0000472310/1, 0000482310/1, №0000492310/41, №0000502310/1, №0000582310/1-11929/23-029.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: скасовані податкові повідомлення-рішення від 12.05.2010р.№0000472310/1, №0000502310/1, №0000582310/1-11929/23-029. В решті позову відмовлено.

Додатковою постановою Черкаського окружного адміністративного  суду від 20 серпня 2010 року скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010р. №0000492310/41.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року в частині задоволення позовних вимог та додаткову постанову від 20 серпня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача  та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Уманською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена перевірка дотримання ТОВ «Інтерфлора» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.12.2009р.

За результатами перевірки складено Акт від 01.04.2010 року № 432/23/21359366.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Інтерфлора» на підставі рішення Уманського міськрайонного суду від 04.06.2008 року про розірвання договору про спільну діяльність та визнання права власності на нерухоме майно, було оприбутковано нежитлове приміщення павільйону-кафе по вул. Київській, 11-б вартістю 99150 грн.

Відповідно до п. .4.2.3 ст. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валового доходу, зокрема,  суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат, або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Окрім того, відповідно до п.1 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обов’язок ведення бухгалтерського обліку покладається на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що обов’язок по веденню бухгалтерського та податкового обліку операцій по спорудженню кафе покладається на ТОВ «Інтерфлора».

Відповідно до методології бухгалтерського обліку  операцій з будівництва кафе «Слобода»повинні були обліковуватись в бухгалтерському обліку в ТОВ «Інтерфлора»та позивач мав формувати вартість об’єкта незавершеного будівництва. Якщо первинні документи на час проведення перевірки ТОВ «Інтерфлора»за період з 01.04.2008р. по.31.12.2009р. відсутні у зв’язку із завершенням терміну їх зберігання, то доказом  здійснення операцій з будівництва кафе у попередніх періодах є облікована на рахунках бухгалтерського обліку вартість.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи (накладні, акти виконаних робіт, касові ордери, виписки банків та ін.) та записи у реєстрах бухгалтерського обліку, які б свідчили про здійснення позивачем витрат по будівництву кафе «Слобода»

З огляду на викладене, колегія суддів вважає таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2010р. №0000472310/1.

Перевіркою також встановлено, що між  ТОВ «Інтерфлора»та приватними підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 05.01.2008 року було укладено договори оренди приміщення спортивно-оздоровчого комплексу розміром 1049 м2 та 200 м2 відповідно.

В подальшому, протягом 2008 року товариством в бухгалтерському обліку не було відображено операції з нарахування орендної плати вказаним орендарям та, внаслідок цього, не отримано доход від надання в оренду приміщень спортивно-оздоровчого комплексу.

Однак, товариство у вказаному періоді для потреб спортивно-оздоровчого комплексу придбало електроенергію та газ, вартість яких, відповідно до показників лічильників, становить 61299,04 грн.

У вказаних вище договорах оренди зазначається лише орендована площа, а не об’єм орендованих приміщень, а тому колегія суддів не приймає  до уваги твердження позивача про те, що при розрахунку кількості використаних енергії та газу необхідно розподіляти їх вартість між споживачами відповідно до потужності електрообладнання, що використовується кожним із споживачів та об’єму опалюваних приміщень.  

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2010р. №0000482310/1.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актами, а право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Таким чином,  платником орендної плати за землю до бюджету є орендар земель державної або комунально власності на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди землі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів належать плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до п.1 Договору оренди від 06.11.2008р. №040877900179, кадастровий номер 7110800000; 02;06 укладеного між ТОВ «Інтерфлора»та Уманською міською радою, позивач орендує земельну ділянку площею 2567 кв.м. для обслуговування павільйону-кафе та дитячого майданчика за адресою: м.Умань, вул. Київська, 11-б.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 718957,63грн. Термін дії договору –з дня підписання та його державної реєстрації по 14.03.2012р.

Пунктом 9 Договору передбачено, що річна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 50327,03грн. на рахунок отримувача.

Перевіркою встановлено, що за несвоєчасне укладання договору оренди землі –втрати орендної плати становлять –з 15.04.2007р. по 20.06.2008р. –44215,94грн.

Колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що вказана сума є господарською санкцією в розумінні ст. 217 Господарського кодексу України, а не орендною платою за землю, оскільки ця сума є платою за землю за період,  протягом якого позивач використовував свою земельну ділянку, але не уклав відповідний договір оренди.

Податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2010 року № 0000492310/1 визначено податкове зобов’язання з земельного податку в розмірі 170,66 грн., в тому числі за основним платежем 0,66 грн. Вказане порушення виникло внаслідок неправильного розподілу суми земельного податку по місяцях протягом 2009 року.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1. ст.4  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник самостійного обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду  першої інстанції про те, що посадова особа органу державної податкової служби, на яку покладено обов’язок з проведення камеральної перевірки, після подачі вказаної декларації мала б встановити вказане порушення при здійсненні перевірки правильності відображених у ній показників в момент подачі такої декларації.

Відповідно до частин 2, 3 статті 159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, за приписами ст. 202 КАСУ, є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення.

Ураховуючи, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрефлора»про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2010р. 12.05.2010р.№0000472310/1, №0000502310/1, №0000582310/1-11929/23-029, №0000492310/41 не відповідають обставинам справи, - апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача, - задовольнити.  Постанову суду в частині задоволення позову та додаткову постанову –скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -  

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлора»залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Уманської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року в частині задоволення позову та додаткову постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2010 року,  - скасувати

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфлора» про скасовування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2010р.№0000472310/1, №0000502310/1, №0000582310/1-11929/23-029, №0000492310/41, - відмовити.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 липня 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

          Головуючий суддя                                                            І. Л. Желтобрюх

          Судді:                                                                                 О.О. Шостак

                                                                                              Я.С. Мамчур

Повний текст постанови  виготовлено 07.04.2011р.