Справа № 739/120/22

                                                                        Провадження № 1-м/739/1/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року                                                         м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгород-Сіверський клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно громадянина України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`янська-Слобода Новгород-Сіверського району Чернігівської області, громадянина України, який має незакінчену вищу освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, постійного місця реєстрації на території РФ не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

засудженого вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п. «г» ч.4 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, до 9 (дев`яти) років позбавлення волі, відбуваючого покарання в ФКУ «Виправна колонія №8 УФСВП Росії по Ямало-Ненецкому автономного округу,-

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулося до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області з клопотанням про приведення вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність із законодавством України для подальшого відбування покарання засудженої за даним вироком на території України.

В клопотанні зазначено, ОСОБА_5 засуджено вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 30, пунктом «г» частини четвертої статті 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «інтернет», організованою групою у великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність.

ОСОБА_5 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія №8 УФСВП Росії по Ямало-Ненецкому автономного округу, кінець відбуття строку покарання 13.10.2026 року.

22 грудня 2021 року Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну засуджену вироком російського суду громадянина України ОСОБА_5 для подальшого відбування покарання на території України.

З метою забезпечення виконання в Україні покарання, призначеного громадянину України російським судом, посилаючись на ст. 9 Конституції України, ст.ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст. 606-610 КПК України, заявник просить визначити за Кримінальним кодексом України правову кваліфікацію діяння, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнано винним вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року, визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим за цим вороком в Україні.

Також від представника Міністерства юстиції України надійшла заява щодо вирішення питання витрат на правову допомогу у розмірі 5500 рублей, які стягнуті з ОСОБА_6 , вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року. на користь федерального бюджету.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що воно є обґрунтованим та відповідає вимогам закону та висловив свою думку про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилася, в клопотанні просив розглядати справу за її відсутності.

Міністерство юстиції України звернувшись до суду з клопотанням про приведення вироку російського суду щодо ОСОБА_5 у відповідність із законодавством України до передачі засудженого в Україну, зазначив, що забезпечити присутність цієї особи в судовому засіданні держави виконання вироку згідно з Конвенцією про передачу засуджених осіб 1983 року, є неможливим.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 1 ст. 602 КПК України, вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 Конвенції, особу, засуджену на території однієї Сторони, може бути передано на територію іншої Сторони, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання. З цією метою засуджена особа може висловити державі винесення вироку або державі виконання вироку своє побажання бути переданою згідно з цією Конвенцією та ч. 1 ст. 9 цієї Конвенції, компетентні органи держави виконання вироку продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно з положеннями ст.10 Конвенції, яка передбачає у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироку для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку. Відповідно до ст. 11 Конвенції, при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно ст. 606 КПК України, засудженого іноземним судом громадянина України може бути прийнято для відбування покарання в Україні тільки за умов: 1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; 2) якщо вирок набрав законної сили; 3) якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до увязнення на невизначений строк; 4) якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; 5) якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; 6) якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; 7) якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

У судовому засіданні встановлено, що Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави стосовно ОСОБА_5 у відповідність із законодавством України, з дотриманням вимог ч. 3 ст. 609 КПК України, яке суд розглядає відповідно до положень Конституції України, глави 46 КПК України, якими регламентовані визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб, Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 (в подальшому Конвенція), що набрала для України чинності, та норм Кримінального кодексу України.

Також МЮ України надала заяву в якій клопотало про вирішення питань щодо процесуальних витрат.

Згідно вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 30, п. «г» ч.4 ст. 228. КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», вчинений організованою групою у великому розмірі) до покарання у виді 9 років позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправній колонії строгого режиму. Вище зазначений вирок набрав законної сили. Як вбачається із змісту заяви засудженого ОСОБА_5 останній просить перевести його для подальшого відбуття покарання в Україну. Заява засудженого стала підставою щодо звернення Міністерства юстиції України з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

Згідно довідки Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України.

Згідно довідки «Федеральної Казенної Установи Виправна Колонія № 8 Управління Федеральної Служби Виконання Покарань Росії по по Ямало-Ненецкому автономному округу», засуджений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 25.03.2021 року відбув: 03 роки 5 місяця 11 днів, не відбута частина покарання складає: 05 роки 06 місяців 18 днів. Початок строку 14.10.2017 року, кінець строку 13 жовтня 2026 року. Питання про процесуальні витрати вирішені при постановленні вироку.

Відповідно до довідки «Федеральної Казенної Установи Виправна Колонія № 8 Управління Федеральної Служби Виконання Покарань Росії по по Ямало-Ненецкому автономному округу», засуджений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має задовільний стан здоров`я та не вказано на неможливість його етапування. Згідно характеристики від 30.03.2021 року, засуджений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 характеризується негативно.

Вирішуючи питання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України суд враховує наступні положення законодавства України.

Відповідно до ч 3 ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.

Згідно ч. 6 ст. 610 КПК України при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.

Так, дії ОСОБА_5 за вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року кваліфіковані за ч. 3 ст. 30, п. «г» ч.4 ст.228.1 КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі «Інтернет», вчинений організованою групою у великому розмірі).

Санкцією зазначеної статті передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до двадцяти років із призначенням додаткових покарань чи без них.

За зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 15, ч.2 ст.307 КК України замах на злочин, за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, карається позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

При вирішенні питання приведення вироку РФ у відповідність із законодавством України, суд враховує приписи ч.3 та ч.4 ст.610 КПК України, згідно яких, під час розгляду клопотання суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянтном України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, що повністю узгоджується з положеннями, наведеними ч.1 ст. 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, згідно яких, при заміні вироку не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Положення ч.3 ст. 66 КК РФ відповідають положенням ч.3 ст. 68 КК України і передбачають, що за замах на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини цього кодексу.        Відповідно до п. 6-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернуто увагу суддів на те, що за ч. 3 ст. 68 КК України у разі засудження за замах на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати 2/3 (двох третин) максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, тому призначаючи особі покарання за ч. 3 ст. 68 КК, у вироку суд повинен наводити відповідні мотиви.

Таким чином, оскільки санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 (шести) до 10 (десяти) років, то враховуючи положення ч. 3 ст. 68 КК України, максимальне покарання за замах на такий злочин відповідно до кримінального законодавства України дорівнюватиме 6 (шести) рокам 6 (шести) місяцям позбавлення волі (10 х 2 / 3 = 6,6).

На підставі того, що за скоєння злочину, передбаченого ст. 15 ч. 3 ст. 307 ч. 2 КК України  максимальний строк позбавлення волі за законодавством України є меншим, ніж призначений ОСОБА_5 вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри РФ 29.03.2018 року, то суд дійшов висновку, що такому засудженому громадянину України необхідно визначити максимальний строк покарання у вигляді позбавлення волі, який саме передбачений нормами КК України. А саме за ст. 15 ч. 3 ст. 307 ч. 2 КК України у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі.

З вище наведеного вбачається, що ОСОБА_5 слід вважати засудженим за ч.3 ст.15, ч. 2 ст.307 КК України до покарання у виді 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Конфіскація майна ОСОБА_5 вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року не призначалася, тому не підлягає до застосовування.

Вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року, з ОСОБА_5 стягнуто на користь федерального бюджету процесуальні витрати в розмірі 5500 руб. 00 коп.

Засуджений ОСОБА_5 зобов`язався сплатити кошти за вироком російського суду (заява засудженого додається). Отже, наявні підстави для надання дозволу на примусове виконання вироку іноземного суду в частині процесуальних витрат, який підлягає виконанню.

Станом на 23.02.2022 офіційний курс гривні до російського рубля становить 1 російський рубль - 0,36645 гривень. Таким чином, із засудженого ОСОБА_5 слід стягнути на користь федерального бюджету процесуальні витрати, пов`язані з виплатами праці адвоката в ході досудового розслідування в розмірі 5500 руб. 00 коп., що відповідно до офіційного курсу гривні до російського рубля станом на 23.02.2021 складає 2 015.47 гривні.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 відповідно до вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року, при приведенні його у відповідність із законодавством України, слід рахувати з 29 березня 2018 року та зарахувати в строк відбування призначеного покарання термін тримання під вартою з 14 жовтня 2017 року по 28 березня 2018 року включно.

Питання речових доказів вирішено при постановленні вироку.

Суд, враховуючи наведене, вважає, що призначене засудженому ОСОБА_5 за вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року покарання за своїм видом і тривалістю є сумісним із законодавством України та співвідноситься із заходами примусу, передбаченими Кримінального Кодексу України за вчинення аналогічних винних діянь, засуджений згідний на його передачу до України для подальшого відбуття покарання, приходить до висновку, що є достатні та законні підстави для приведення вироку Російської Федерації у відповідність з кримінальним законодавством України.

Відповідно до ст .86 Кримінально-виконавчого кодексу України вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань, до компетенції суду в Україні не віднесено визначення засудженій до позбавлення волі виду колонії.

Керуючись ст.ст. 602, 603, 606, 609, 610 КПК України, ст.ст. 2, 9, 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України стосовно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`янська-Слобода Новгород-Сіверського району Чернігівської області, громадянина України, який має незакінчену вищу освіту, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не маючий, постійного місця реєстрації на території РФ не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої вироком засудженого вироком Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п. «г» ч.4 ст.228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації, до 9 (дев`яти) років позбавлення волі, відбуваючого покарання в ФКУ «Виправна колонія №8 УФСВП Росії по Ямало-Ненецкому автономного округу, привести у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати засудженим за ч.3 ст.15, ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року при приведенні його у відповідність із законодавством України, рахувати з 29 березня 2018 року та зарахувати в строк відбування призначеного покарання термін тримання під вартою з 14 жовтня 2017 року по 28 березня 2018 року включно.

Надати дозвіл на виконання вироку Сургутського міського суду Ханти-Мансійського автономного округу - Югри Російської Федерації від 29.03.2018 року у відношенні засудженого ОСОБА_5 в частині відшкодування процесуальних витрат.

Визначити, що з ОСОБА_5 підлягає стягненню на користь федерального бюджету процесуальні витрати, пов`язані з виплатами праці адвоката в ході досудового розслідування в розмірі 5500 руб. 00 коп., що відповідно до офіційного курсу гривні до російського рубля станом на 23.02.2022 складає 2 015,47 гривні.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Копію ухвали направити Міністерству юстиції України, для відому.

Суддя:                                                                    ОСОБА_1