Справа №  1-247/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року  

Святошинський районний суд м. Києва  у складі:          

головуючого судді-                                                  Скоріна А.В.,                              

при секретарі         -                                                  Бакуменко О.В.                      

з участю прокурора-                                         Дудки Є.В.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця  м.Києва,  українця, гр-на України, освіта вища, одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

          у скоєні злочину, передбаченому ч.1 ст.175 КК України;

В С Т А Н О В И В :

Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди та соціальних виплат закріплено у ст.ст.43, 46 Конституції України. Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом України «Про оплату праці», Кодексом Законів про працю України. Відповідно до ст. 1 названого Закону, визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу; ч. З ст. 15 передбачено, що оплата праці працівникові здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі підприємство здійснює після виконання зобов'язань щодо оплати праці; ч. 5 ст. 24 зазначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів їх черговості. У ст. 115 Кодексу Законів про працю України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

22 липня 1994 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією за юридичною адресою: м.Київ, вул. Екскаваторна, 24, зареєстровано ВАТ «Завод сантехнічних заготовок».

Відповідно до Статуту вказаного товариства керівництво поточною діяльністю підприємства покладено на голову правління, який для виконання покладених на нього обов'язків наділений правом діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати господарські та інші угоди, видавати доручення, відкривати рахунки в банках, користуватися правом розпорядження коштами підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства, у межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.

Наказом № 183-ос від 05 травня 2008 року головою правління ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» призначено ОСОБА_1..

Так, за період роботи в вересні та жовтні 2010 року, працівникам вищевказаного підприємства нарахована заробітна плата в сумі 694 670 гривень 59 копійок, при цьому виплата заробітної плати із зазначеної суми склала всього 132 195 гривень 74 копійки, а заробітна плата в сумі 562 474 гривень 85 копійок була безпідставно не виплачена незважаючи на те, що в період часу з жовтня по грудень 2010 року на рахунки ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» надійшли кошти в сумі 3 124 016 гривень, що давало можливість повною мірою покрити заборгованість по заробітній платі перед працівниками вказаного підприємства.

Між тим, голова правління ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» ОСОБА_1, незважаючи на заборгованість по виплаті заробітної плати, використав кошти підприємства на інші потреби, зокрема:

-          348795   гривень   на  погашення   заборгованості   по   заробітній   платі   за попередні періоди;

-          247868 гривень на сплату податків та інших обов'язкових платежів;

-          1 586 658 гривень на закупівлю сировини;

-          503 949 гривень на сплату електроенергії, газопостачання, послуги зв'язку та інші потреби підприємства ;

Отже, в період часу з вересня по грудень 2010 року, голова правління ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» ОСОБА_1 використовуючи своє право на розпорядження коштами підприємства, в порушення ст. 15 Закону України „Про оплату праці", відповідно до якої оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці, маючи змогу погасити заборгованість по заробітній платі на загальну суму 562 474 гривень 85 копійок, використав грошові кошти, що надходили на розрахункові рахунки ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» на інші потреби очолюваного ним підприємства.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, винним себе в скоєні злочину, передбаченому ст.175 ч.1 КК України визнав повністю та показав, що обіймаючи посаду голови правління ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», безпідставно не виплатив заробітну плату працівникам підприємства у сумі 562 474 гривні 85 копійок, а використав  грошові кошти, що надходили на розрахункові рахунки підприємства на інші потреби.

Фактичні обставини справи, а саме час, дату, місце, обставини скоєння злочину він не оспорює, щиро кається у вчиненому злочині.

        Враховуючи повне визнання своєї вини підсудним, щире каяття у скоєному, суд вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до ст.ст.299 ч.3, 301-1 КПК України.

           Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, зібрані по справі, суд знаходить  винність підсудного  доведеною повністю, юридичну кваліфікацію скоєного ним злочину проводить:

за  ч.1 ст.175 КК України, як безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства не залежно від форм власності.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_1,  суд враховує ступінь тяжкості  вчиненого злочину,  особу підсудного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, характеризується позитивно, обставини, що пом’якшують  вину - щире каяття в скоєному та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, що обтяжують вину, не встановлено і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді штрафу.

          Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ст.175 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень, з позбавлення права обіймати посади, які пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарчих обов’язків строком на 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін – підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до апеляційного суду м.Києва.

Суддя: