Справа № 2-1791/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

21 квітня 2011 року          Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., при секретарі Скирута К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк», 3 особа –ОСОБА_2 про визнання угод недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.09.2010 року звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ВАТ «УніКредит Банк», 3 особа –ОСОБА_2 про визнання недійсними - угоди від 01.04.2009 року про внесення змін та доповнень №1 до Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року та Додаткової угоди №2 від 16.06.2009 року до Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року.

Позивач зазначав, що 04.03.2008 року між ним та ТОВ «УніКредит Банк»було укладено договір про іпотечний кредит № MRTG-000000011803, відповідно до якого він отримав кредитні кошти в сумі 656 500,00 грн. за процентною ставкою 6,0% річних строком на 20 років на придбання квартири АДРЕСА_1

Станом на день укладання кредитного договору та по червень 2009 року він (позивач) був співробітником Банку (відповідача).

01.04.2009 року він (позивач) був вимушений підписати з відповідачем Угоду про внесення змін та доповнень №1 до Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року, відповідно до якої було встановлено нову процентну ставку за користування кредитом у розмірі 8,5% річних, а також Договір було доповнено п.2.12, відповідно до якого зазначена процентна ставка встановлювалась виключно на термін роботи Позичальника у Банку (відповідача).

Оскільки 16.06.2009 року він (позивач) був звільнений з роботи відповідачем за згодою сторін, тому він змушений був підписати Додаткову угоду №2 від 16.06.2009 року до Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року, відповідно до якої було встановлено нову процентну ставку за користування кредитом у розмірі 25% річних, починаючи з 16.12.2009 року.

Вважаючи умови додаткових угод несправедливими з підстав їх невідповідності вимогам ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»; що вчинені особою (позивачем) проти її справжньої волі –внаслідок застосування до неї психологічного тиску з боку другої сторони (відповідача) - ч.1 ст.231 ЦК України; оскільки додаткові угоди фактично ним були підписані під впливом обману з боку відповідача, який замовчував законодавчо внесені зміни щодо заборони банкам змінювати умови договору та збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку (ст.230 ЦК України), що відповідачем були порушені умови Договору щодо порядку підвищення відсоткової ставки (п.2.8, 2.8.1), тому позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав, зазначених у позові, та постановити рішення, яким визнати додаткові угоди недійсними з моменту їх укладення; представник відповідача ВАТ «УніКредит Банк»- Кривенко І.Л. позов не визнав повністю, просив в задоволенні позову відмовити, як пред»явленого без достатніх підстав.

3 особа –ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, своєю заявою від 11.02.2011 року просила справу розглядати у її відсутність.

Заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.   

В судовому засіданні встановлено: 04.03.2008 року між ТОВ «УніКредит Банк»(правонаступником якого є ВАТ «УніКредит Банк») та ОСОБА_1 (позивачем) було укладено договір про іпотечний кредит № MRTG-000000011803, відповідно до якого позивач отримав кредитні кошти в сумі 656 500,00 грн. за процентною ставкою 6,0% річних строком на 20 років на придбання квартири АДРЕСА_1 (а.с.11-16).

01.04.2009 року сторонами було підписано Угоду про внесення змін та доповнень №1 до Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року, відповідно до якої було встановлено нову процентну ставку за користування кредитом у розмірі 8,5% річних, визначено нову редакцію Графіку погашення кредиту, а також Договір було доповнено п.2.12, відповідно до якого зазначена процентна ставка (п.1.1 Договору) встановлювалась виключно на термін роботи Позичальника (позивача) у Банку (відповідача) –а.с.17.

Позивач ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді інженера та був звільнений з роботи з 15.06.2009 року згідно п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін) –а.с.19.

16.06.2009 року сторонами було підписано Додаткову угоду №2 до Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року, відповідно до якої було встановлено нову процентну ставку за користування кредитом у розмірі 25% річних, починаючи з 16.12.2009 року (а.с.18).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються сторонами.

Згідно п.7.1 Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року зміни чи доповнення до цього Договору можуть вноситись за взаємною згодою Сторін шляхом укладення угод про внесення змін та доповнень, які набувають чинності з дати їх підписання, якщо інша дата не буде погоджена (а.с.15).

Згідно ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.

Згідно ст.52, 53 цього ж Закону Банк може укладати угоди з пов»язаними особами, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку. Банку забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку.

Згідно ст.55 цього ж Закону відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та Банком.

Позивач ОСОБА_1 не заперечує про те, що він особисто підписував додаткові угоди №1 та №2 до Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року, що після підписання додаткової угоди №1 він сплачував новий розмір процентної ставки 8,5% річних, тощо.

Згідно ч.1, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1, 3, 5 ст.203 цього Кодексу.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що посилання позивача ОСОБА_1 на те, що умови додаткових угод є несправедливими з підстав їх невідповідності вимогам ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»; що підписання ним додаткових угод мало місце проти його  справжньої волі –внаслідок застосування до нього психологічного тиску з боку відповідача; що додаткові угоди фактично ним були підписані під впливом обману з боку відповідача, який замовчував законодавчо внесені зміни щодо заборони банкам змінювати умови договору та збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку; що відповідачем були порушені умови Договору щодо порядку підвищення відсоткової ставки, є безпідставними, такими, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено у повному обсязі.

          Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218 ЦПК України, на підставі ст.6, 16, 203, 204, 215, 230, 231, 1054 ЦК України, ст.47, 49, 52, 53, 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про захист прав споживачів», суд -

ВИРІШИВ:   

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «УніКредит Банк», 3 особа –ОСОБА_2 про визнання недійсними: Угоди від 01.04.2009 року про внесення змін та доповнень №1 до Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року та Додаткової угоди №2 від 16.06.2009 року до Договору про іпотечний кредит № MRTG-000000011803 від 04.03.2008 року –відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.   

          Суддя:                                                                                Парамонов М.Л.