Справа № 2-2519/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 квітня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії Відкритого акціонерного  товариства Комерційний банк «Надра»Київське РУ до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2011 року ВАТ КБ «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»Київське РУ звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.05.2008 року між позивачем і відповідачем  укладено кредитний договір «Автопакет»№ 93/П/35/2008-840, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит  у сумі 24 653 долари США 47 центів, строком з 23.05.2008 по 21.05.2015, а відповідач зобов’язався його прийняти, використати за цільовим призначенням і повернути позивачеві у строк та на умовах, що передбачені договором.

Відповідач не виконує зобов’язання за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого станом на 06.09.2010 року утворилася заборгованість у сумі 30 556, 80 доларів США, що еквівалентно 241 331, 51  гривень.

У зв’язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту у сумі 241 331, 51   гривень та понесені ним судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Відповідач позов визнав у повному обсязі, та пояснив, що не в змозі був погашати кредит у зв’язку із світовою фінансовою кризою та в зв’язку з його хворобою.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 23.05.2008 року між позивачем  та відповідачем укладено кредитний договір «Автопакет»№ 93/П/35/2008-840, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит  у сумі 24 653 долари США 47 центів, строком з 23.05.2008 по 21.05.2015, а відповідач зобов’язався його прийняти, використати за цільовим призначенням і повернути позивачеві у строк та на умовах, що передбачені договором (а.с. 6-10).

Сторони домовилися, що відповідно до п.1.1.3.1 кредитного договору № 93/П/35/2008-840 від 23.05.2008 року,  процентна ставка складає 15,3% річних, відповідно до п. 2.2.1. щомісячний платіж повинен складати суму не меншу 479, 38 доларів США.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав належним чином, а саме, видав відповідачеві кредит у сумі 24 653 долари США 47 центів, що підтверджується валютним меморіальним ордером № 264 від 23.05.2008 (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, положення якої згідно з ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором, якщо договором позики встановлений обов’язок позичальника  повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів.

  Відповідно до п. 4.2.5. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов’язань  щодо повернення  кредиту/кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив  черговий платіж.

Згідно з п. 5.1 кредитного договору у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Відповідач систематично порушував свої зобов’язання, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с. 11), згідно з яким станом на 06.09.2010 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 30 556, 80 доларів США (241 331, 51 грн. ) з яких:

- 23 411, 55 доларів США (184 899, 74 грн.) –заборгованість по кредиту;

- 5 912, 22 доларів США (46 693, 53 грн.) –заборгованість по відсоткам;

- 1 233, 03 доларів США (9 738, 24 грн.) – пеня за прострочення сплати кредиту.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений та завірений відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах  заявлених позовних вимог.

Станом на 26.04.2011 офіційний курс НБУ є більшим ніж той, за яким позивач надав до суду  розрахунок боргу. Зазначене є правом позивача, тому суд вважає, що його вимоги ґрунтуються на законі.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача  на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 700 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 599, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України,  статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 74, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Відкритого акціонерного товариства  Комерційний Банк «Надра»в особі філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»Київське РУ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»Київське РУ заборгованість за договором «Автопакет»№ 93/П/35/2008-840 від 23 травня 2008 року у сумі 241 331 гривня 51 копійка.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»Київське РУ судовий збір у сумі 1 700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий