Справа № 211/152/24

Провадження № 2/211/1057/24

Р і ш е н н я

і м е н е м        У к р а ї н и

23 жовтня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ткаченко С.В.,

за участю секретаря судового засідання – Бірж Д.В.,

у відсутність учасників процесу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

       Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 та просить суд встановити йому додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на поважність пропуску строку. В обґрунтування позову зазначено, що після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді квартири по АДРЕСА_1 . Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Пропуск строку відбувся з поважних причин, у зв`язку з його навчанням у двох закладах та відсутністю фінансової можливості своєчасного оформлення спадкових прав після смерті батька, тому з метою захисту спадкових прав, просить задовольнити заявлені вимоги.

       Ухвалою суду від 16 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін .

       Ухвалою суду від 18 квітня 2024 прийнято уточнену позовну заяву.

       Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Брюховецький М.М. звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

       Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення. Позовні вимоги відповідача не визнає, просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки важає, що позивач не навів поважних причин, з яких він пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини. Навіть навчаючись він міг подати заяву до нотаріуса на протязі 6 місяців після смерті батька і значних коштів для подачі такої заяви до нотаріуса не потребує.

Третя особа ОСОБА_3 надала заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримала.

       Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

       Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

       Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

       Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

       Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , якому за життя на підставі свідоцтва про право власності від 23.01.2009 належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

       Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

       Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

       Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

       Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

       Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, звернувся до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Четвертої криворізької державної нотаріальної контори від 22 листопада 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 оскільки ОСОБА_1 пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після його смерті.

       За матеріалами спадкової справи, після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 звернулась ОСОБА_5 та із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_2 , якій відмовлено постановою нотаріуса від 26 грудня 2023 року у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю документів на підтвердження факту родинних відносин з померлим.

       Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

       Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

       Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦПК України.

       За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

       За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

       Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

       Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

       Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

       Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

       Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

       Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

       Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

       Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

       Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання щодо визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

       Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.

       З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

       Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

       Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.        Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

       Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

       Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

       Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, провадження № 61-48230св18, від 11 серпня 2021 року у справі №720/1079/19, провадження № 61-14663св20, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, провадження № 61-13558св19.

       Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.

       Як на поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач посилається на відсутність часу, у зв`язку з навчанням у двох навчальних закладах та відсутністю фінансової можливості своєчасного оформлення спадкових прав після смерті батька.

       У даній справі її матеріалами підтверджено, що спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а до нотаріуса позивач звернувся лише 22 листопада 2023 року. Крім позивача, також з заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .        З позовної заяви вбачається, що позивачу було відомо про смерть батька та, відповідно, про відкриття спадщини після його смерті.

       Ч. 3 ст.12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

       Наведені позивачем причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень ч. 3ст. 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

       Враховуючи, що позивач не довів наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за законом, тому правові підстави для надання йому додаткового строку відсутні.

       З огляду на наведене, позовні вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини не підлягають задоволенню судом.

       Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по справі відносяться за рахунок позивача.

       На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 247, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

       Позовні вимоги  ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

       Судові витрати покладено на позивача.

       На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: С. В. Ткаченко