Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 642/5079/21

провадження № 51- 3914ск24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2024 року та судді Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року,

встановив:

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ухвалою від 22 серпня

2024 року відмовив ОСОБА_4 у задоволенні його скарги на рішення слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві про закриття кримінального провадження № 42019220000000529.

ОСОБА_4 вищевказану ухвалу слідчого судді оскаржив до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Полтавського апеляційного суду ухвалою від 20 вересня 2024 року на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2024 року повернув.

ОСОБА_4 , не погоджуючись із вищезазначеними ухвалами, звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 висловлює вимогу про скасування ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2024 року, проте вона не може бути предметом перегляду у суді касаційної інстанції з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 424 КПК України визначено, що ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Оскільки ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2024 року, якою відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні його скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження № 42019220000000529, в апеляційному порядку не переглядалась, тому вона не може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до положень вищевказаної норми КПК України.

Щодо викладених ОСОБА_4 у касаційній скарзі доводів про незаконність, на його думку, ухвали судді Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року, то, перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно відмовити з огляду на таке.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення.

За приписами ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвали слідчого судді чи ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Так, слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ухвалою від 22 серпня 2024 року відмовив ОСОБА_4 у задоволенні його скарги на рішення слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, про закриття кримінального провадження № 42019220000000529.

ОСОБА_4 зазначену ухвалу оскаржив до Полтавського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції.

Суддя суду апеляційної інстанції, перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на відповідність вимогам ч. 3 ст. 399 КПК України, дійшов висновку про те, що вона підлягає поверненню, оскільки це рішення постановлено слідчим суддею Ленінського районного суду м. Харкова, який знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Полтавського апеляційного суду.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з таким висновком судді Полтавського апеляційного суду, вважає його достатньо вмотивованим, а ухвалу від 20 вересня 2024 року - такою, що повністю відповідає вимогам КПК України.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Викладена ОСОБА_4 у касаційній скарзі вимога про зобов`язання Офісу Генерального прокурора: притягнути до відповідальності за невиконання ухвали Жовтневого районного суду м. Полтави від 02 березня 2021 року слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві ОСОБА_5 ; звернутися до Вищої Ради правосуддя з клопотанням про відсторонення суддів Ленінського районного суду м. Харкова та Полтавського апеляційного суду від займаної посади не є предметом перевірки судом касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що обґрунтовані підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_4 відсутні, томуу відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

ухвалив:

відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргоюна ухвалу судді Полтавського апеляційного суду від

20 вересня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3