Справа № 367/3342/23

                                                Провадження по справі № 1-кп/367/407/2024

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді                                         ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря                                         ОСОБА_2 ,

прокурора                                                 ОСОБА_3 ,

обвинуваченого                                 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду клопотання про продовження строків тримання під вартою по кримінальному провадженню, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202110040002252 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області з Бучанської окружної прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 1202110040002252 від 27.09.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки такий строк спливає, а ризики, які було враховано при обранні такого запобіжного заходу, не відпали. Менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4  не заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити, а обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, з огляду на наступне.

Так судом встановлено, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 03 квітня 2024 року запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено на 60 днів.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судовою провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд незалежно від наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно із ч 1. ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися після розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці проживання, зважаючи на те, що по провадженню не допитані свідки, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, суддя приходить до висновку про доведення прокурором обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є непоправні наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

З огляду на викладене, керуючись, ст. 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 – задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів.

Ухвала продовження строку тримання під вартою діє з 22.10.2024 р. по 20.12.2024 р. включно.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом 5 днів та проголошено о 09-30 год 23.10.2024 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1