ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"16" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1675/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононова О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

 розглянувши заяву кредитора ОСОБА_1 (вх. №18192 від 18.07.2024) до боржника по справі № 922/1675/24

за заявою Приватного підприємства "АЙ КІВІ"    

про визнання банкрутом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД"  

За участю:

представника ТОВ "Ретто ЛТД" –  Камінська М.І.

розпорядника майна – Безпалий С.О.

представника ОСОБА_2 – Романченко О.М.

ВСТАНОВИВ:

Приватне товариство "Ай Ківі" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД".

Ухвалою суду від 17.06.2024 серед іншого було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД".

Визнано розмір вимог ініціюючого кредитора Приватного підприємства "Ай Ківі"  в сумі   7 671 284,19  грн.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (свідоцтво № 341 від 26.02.2013), адреса: 61045, м. Харків, вул. Шекспіра, 12а, літ. А-5).

Встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 28.07.2024.

Встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 28.07.2024.

Попереднє засідання господарського суду  призначено  на "07" серпня 2024 р. о(б) 11:00 год.

18.06.2024 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника – Товариство з обмеженою відповідальністю "Ретто, ЛТД" за № 73446 із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

18.07.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх.№ 18192 від 18.07.2024) з грошовими вимогами до боржника по справі № 922/1675/24  в загальній сумі 279 313,27 грн.

Ухвалою від 22.07.2024 суд прийняв заяву ОСОБА_1 (вх.№ 18192 від "18" липня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника до розгляду та призначив її до розгляду в попередньому засіданні господарського суду.

Зобов`язав розпорядника майна разом з боржником розглянути заяву кредитора та письмово повідомити про результати розгляду заявника та суд до дати проведення попереднього засідання.

Зобов`язав кредитора за три дні до судового засідання через канцелярію суду надати: правове та документальне обґрунтування заявлених вимог до боржника; оригінали документів доданих до заяви (для огляду); розрахунок заборгованості, яка виникла до моменту порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 11.09.2024 суд відклав розгляд справи в попередньому засіданні на "16" жовтня 2024 р. о(об) 11:40 год.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав вимоги, викладені в заяві та просив суд визнати вимоги кредитора на суму 279 313,27 грн. та 6 056,00 грн. сплаченого судового збору.

Представник боржника в судовому засіданні зазначила, що боржником були розглянуті вимоги кредитора та визнані частково у розмірі 187 792,00 грн.

Розпорядник майна в судовому засідання зазначив, що вимоги кредитора визнані частково в розмірі 187 792,00 грн.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Вимоги кредитора ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що кредитором та Боржником 14.01.2022 був укладений попередній договір № 5, відповідно до якого Сторони зобов`язуються в порядку та на умовах, передбачених цим попереднім договором укласти Основний договір – договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1 , у житловому будинку, який Боржник зобов`язався реконструювати та забезпечити ведення в експлуатацію у 3 кварталі 2022 року (п. 2.7.).

Кредитор зазначає, що вартість квартири за Основним договором (сума Основного договору) визначено Сторонами у гривневому еквіваленті суми в доларах США та передбачено, що у випадку зміни офіційного курсу долару США здійснюється відповідний перерахунок суми, належної до сплати в гривнях.

Тобто сума в гривнях прив`язана до офіційного курсу долара США, та остаточний (фактичний) її розмір безпосередньо залежить від курсу долара США станом на момент здійснення розрахунків.

Кредитор зазначає, що ним фактично сплачено на рахунок Боржника забезпечувальний платіж у розмірі обмовленому Попереднім договором, а саме в сумі 187 792,00 грн., що на момент укладення попереднього договору становило суму еквівалентну 6 770 доларів США.

Враховуючи, що боржником було порушено строк виконання своїх зобов`язань щодо закінчення реконструкції та забезпечення введення в експлуатацію реконструйованого об`єкта у встановлений термін (3 квартал 2022 року) та, відповідно, щодо укладання Основного договору, у кредитора ОСОБА_1 виникло право вимоги повернення забезпечувального платежу за Попереднім договором, розмір якого має визначатися саме з фактично сплаченої суми в доларах США, визначеної в гривневому еквіваленті згідно з офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з вимогами до Боржника, що становить 279 313,27 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 635 ЦК України встановлено, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Попередній договір щодо купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва або майбутнього об`єкта нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню.

Окрім цього, відповідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з ч. 4 ст. 215 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Дослідивши доданий до заяви ОСОБА_1 попередній договорі № 5 від 14.01.2022 судом встановлено, що він не був посвідчений нотаріально.

Відповідно до приписів ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З урахуванням наведених норм, суд вважає, що попередній договір № 5 від 14.01.2022, що був укладений між ТОВ "Ретто ЛТД" та ОСОБА_1 є нікчемним в силу закону, оскільки сторонами не додержано  в момент його вчинення вимог щодо форми такого правочину, зокрема щодо його нотаріального посвідчення.

До матеріалів справи додана копія платіжного доручення № 1 від 17.01.2022 в підтвердження перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 187 792,00 як слати за квартиру АДРЕСА_2 згідно попереднього договору № 5 від 14.01.2022.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 216 ЦК України, суд дійшов висновку, що боржник ТОВ "Ретто ЛТД" має повернути ОСОБА_1 у натурі все, що він одержав на виконання нікчемного правочину, зокрема суму 187 792,00 грн. При цьому відповідне перерахування доларовому еквіваленту не може застосовуватись до спірних правовідносин в силу нікчемності попереднього договору, в якому такий еквівалент був визначений сторонами.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1  ст. 86 Господарського процесуального кодексу України    суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1  ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства   встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 2  ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою     статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Статтями 73, 74, Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи у розмірі 187 792,00 грн., а тому з урахуванням приписів ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства  підлягають визнанню у вказаному розмірі.

З урахуванням того, що офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднене на офіційному веб-порталі судової влади України 18.06.2024 (номер публікації 73446), а заява ОСОБА_1 подана в межах визначеного законом 30-денного строку, строк виконання зобов`язань настав до моменту відкриття провадження у справі, то зазначені вимоги є конкурсними та підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

За подання заяви з грошовими вимогами заявником   також був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн. який також визнається судом та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Отже, зважаючи на наявність доказів, якими підтверджуються вимоги ОСОБА_1 у розмірі 187 792,00, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1  (вх. 18192 від 18.07.2024) про визнання грошових вимог до боржника.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 14, 73, 74, 232-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

          Задовольнити  частково заяву ОСОБА_1 (вх. № 18192 від 18.07.2024) до боржника по справі № 922/135/24.

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1  (вх. № 18192 від 18.07.2024)  до боржника  у загальному розмірі 193 848,00 грн., з яких: 187 792,00 грн. – сума основного боргу  та 6056,00 грн. судовий збір, сплачений за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника.

Зобов`язати розпорядника майна включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у визначеній Кодексом України з процедур банкрутства черговості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Ухвала підписана 21.10.2024.  

Суддя                   Кононова О.В.