РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

м. Вінниця

22 жовтня 2024 р.           Справа № 120/9667/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді               Воробйової  Інни  Анатоліївни, розглянувши у письмовому  провадженні  в порядку спрощеного  позовного  провадження адміністративну справу  за позовом   ОСОБА_1   до   Вінницького районного управління  поліції ГУНП у  Вінницькій області  про визнання протиправним та скасування  наказу

ВСТАНОВИВ:

До  Вінницького окружного адміністративного суду звернувся   ОСОБА_1  (далі – ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Вінницького районного управління поліції ГУНП у  Вінницькій  області (далі – Вінницьке РУП  ГУНП у Вінницькій області, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремого поліцейського відділу поліції №3 Вінницького РУП" №76 від 21.06.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що службове розслідування проведено поверхнево, зокрема це підтверджується тим, що  частина недоліків в роботі, які зазначені у висновку розслідування  не входять до кола обов`язків ОСОБА_1 , або виходять за межі його територіальної відповідальності.

Окремо вказав, що рішення виконавчого комітету №1 від 09.01.2024 р. до його відома не доводилось та на сайті ради не розміщено.

Відтак, на думку  позивача, його безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а отже наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 26.07.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду , відкрито провадження  у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку  спрощеного позовного провадження  без виклику  учасників справи.

19.08.2024 р. надійшов відзив, в  якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову,зазначивши, що в травні 2024 р. надійшло звернення сільського голови Якушинецької сільської ради стосовно не задовільної роботи офіцера громади ОСОБА_1 .

З підстав надходження даного звернення призначено службове розслідування під час якого встановлено, що офіцером не належним чином проводиться профілактика правопорушень та охорона публічного порядку за участю населення. Зокрем, не приймає участі у проведенні спільних нарад громадських формувань.

Відтак, наявні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а отже оскаржуваний наказ є правомірним.

22.08.2024 р. через систему “Електронний суд” надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що позивач проводив бесіди із учнями в закладах освіти стосовно керування двоколісним транспортними засобами, що висвітлено в соціальних мережах. Окремо зазначив й про те, що сільський голова ОСОБА_2 чинив на нього тиск, про що позивач повідомив безпосереднє керівництво.

Також зазначив, що службу в с.Якушинці, де скаржаться на керування транспортними засобами неповнолітніми  несе інший поліцейський , відтак, позивач не має реагувати на скарги. Щодо пояснень ОСОБА_3 , то зазначає, що не несе службу в окрузі , де мав бути здійснений виїзд.

Ухвалою суду від 22.10.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі  у справі співвідповідача.

Розглянувши матеріали справи , оцінивши докази, суд встановив наступне.

30.05.2024 р. до відділу №3 Вінницького районного управління ГУ НПУ у Вінницькій області надійшла скарга від голови Якушинецької сільської ради про незадоволення роботою офіцера громади ОСОБА_1 . Зокрема вказано, що на підвідомчій йому громаді відсутні факти вчинення злочинів, хоча мешканці скаржаться на торгівлю самогоном, розповсюдження психотропних препаратів серед молоді, вчинення насильства щодо сімей, порушення правил дорожнього руху, тощо . Також зазначено що має місце слабка комунікація з працівниками органів виконавчої влади, керівниками закладів, підприємств, що призводить до скарг на його компетентність. На території громади діє добровольче формування територіальної громади Вінницької області Сил ТРО, однак з ними ОСОБА_1 не співпрацює.

Начальником відділу №3 Вінницького районного управління ГУ НПУ у Вінницькій області направлено 04.06.2024 р. рапорт до Вінницького районного управління ГУ НПУ у Вінницькій області щодо призначення службового розслідування.

Відповідно до наказу начальника Вінницького районного управління ГУ НПУ у Вінницькій області №547 від 07.06.2024 р., проведено службове розслідування за фактом звернення голови Якушинецької сільської ради ОСОБА_4 .

За наслідком проведення розслідування складено висновок від 21.06.2024 р., в якому зазначено, що комісія встановила порушення капітаном поліції ОСОБА_5 п.3 розділу 3 “Інструкції з організації дільничих офіцерів поліції та поліцейських, офіцерів громад”, зокрема, неналежна протидія злочинності, відсутність належної профілактики порушень та охорони публічного правопорядку за участю населення. П.7 підпункту 10 щодо співпраці із представниками громадських формувань з охорони громадського порядку, а саме, не приймає участі у проведенні спільних нарад. Відтак, комісія дійшла висновку, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування знайшли своє підтвердження. Вирішено за порушення вимог ч.1 п. 3 , ч.3 статті 1 ДС НПУ та пп.1,2,3 п.3 , пп.10 п. 7 розділу 3 “Інструкції з організації дільничих офіцерів поліції та поліцейських, офіцерів громад”, застосувати дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 у виді догани.

Наказом  Вінницького районного управління ГУ НПУ у Вінницькій області №81 від 21.06.2024 р.  до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Не погоджуючись із  наказом, позивач звернувся до суду із цим  позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та  виходить з наступного.

Частина 6    ст. 43 Конституції України    гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються    Законом України "Про Національну поліцію"     (далі - Закон № 580-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

До основних принципів діяльності поліції належать верховенство права, дотримання прав і свобод людини, законність, відкритість та прозорість, політична нейтральність, взаємодія з населенням на засадах партнерства, безперервність.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша    статті 6 Закону № 580-VIII).

Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією    та законами України (частина перша    статті 8 Закону № 580-VIII).

Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих    Конституцією    та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації (частина перша    статті 7 Закону № 580-VIII).

За приписами частини першої    статті 18 Закону № 580-VIII    поліцейський зобов`язаний, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень    Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини першої, другої    статті 19 вказаного Закону    у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим    Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII    (далі - Дисциплінарний статут).

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених    статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у    частині четвертій    цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Законом України “Про внесення змін до законів України “Про Національну поліцію” та “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану” від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022 Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: “Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану”.

Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, частиною восьмою статті 19 статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

В даному випадку, насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом МВС України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно п.2 розділу ІІ Порядку №893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про :

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції;

ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;

здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п. 1 розділу V Порядку проведення службових розслідувань).

Відповідно до п.4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити :

наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

вид і розмір заподіяної шкоди;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 7 розділу V Порядку №893 визначено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Пунктом 5 розділу VI Порядку №893 передбачено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначається висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

Оцінюючи правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності , суд вказує  наступне.

Так, відповідач зазначив, що позивач порушив  пп.1,2,3 п.3 , пп.10 п. 7 розділу 3 “Інструкції з організації дільничих офіцерів поліції та поліцейських, офіцерів громад” , затвердженої наказом МВС Міністерства внутрішніх  справ   України  від  28  липня 2017 року № 650 (далі – Інструкція №650).

Оцінюючи дану позицію суд вказує, на положення  п.1 – 6, 10, 11 розділу 3 Інструкції №650, якими  визначено, що ДОП та ПОГ із метою впровадження принципу взаємодії з населенням на засадах партнерства організовують роботу за такими напрямами:

1) протидія злочинності, профілактика правопорушень та охорона публічного порядку за участю населення;

2) співпраця з органами місцевого самоврядування, представниками територіальних громад, населенням, керівниками підприємств, соціальних, навчальних та культурних закладів, закладів соціального захисту дітей із метою реалізації принципу взаємодії з населенням на засадах партнерства; обмін інформацією для подальшого її використання під час виконання службових обов`язків;

3) визначення спільних пріоритетних напрямів роботи та її оцінювання з урахуванням думки і потреб громадськості;

4) вирішення в межах компетенції безпекових питань, що сприятимуть формуванню довіри до поліції;

5) налагодження ефективної комунікації з населенням громади, у тому числі із застосуванням інноваційних засобів та інформаційних платформ, проведенням тематичних зустрічей для швидкого обміну інформацією щодо вирішення проблем із безпекою, зосередження уваги на причинах учинення правопорушень із метою їх завчасного запобігання;

6) співпраця з активними мешканцями громади з метою підвищення рівня їх правової обізнаності щодо повноважень поліції.

З метою налагодження ефективної співпраці між поліцією та органами місцевого самоврядування і населенням ДОП та ПОГ проводять відкриті зустрічі та гласні виступи щодо стану дотримання законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результатів своєї діяльності на відповідній поліцейській дільниці.

У межах поліцейської дільниці ДОП та ПОГ проводять роз`яснювальну роботу серед населення з метою формування правової культури, негативного ставлення до суспільно небезпечних явищ, про необхідність інформування органів поліції про вчиненні правопорушення та/або готування до їх учинення, а також про способи захисту і самооборони від злочинних посягань.

ДОП та ПОГ у взаємодії з органами соціального захисту населення місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, службами у справах дітей, благодійними, громадськими організаціями, представниками територіальних громад, спеціалізованими установами для осіб, які відбули покарання, здійснюють роботу із запобігання вчиненню правопорушень, у тому числі стосовно осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Діяльність ДОП та ПОГ базується на партнерській, прозорій та активній співпраці поліції з територіальною громадою та направлена на прийняття конкретних та ефективних заходів, необхідних для вирішення безпекових питань місцевого значення з урахуванням потреб уразливих категорій населення.

ДОП та ПОГ здійснюють роз`яснення серед населення громади, посадових осіб підприємств, установ та організацій у межах поліцейської дільниці положень законодавства України з питань профілактики правопорушень із метою усунення причин та умов, що сприяють їх учиненню, та відповідальності за такі діяння.

ДОП та ПОГ співпрацюють із представниками громадських формувань з охорони громадського порядку та державного кордону, надають допомогу в організації їх діяльності, беруть участь у проведенні спільних нарад, під час яких розробляються та погоджуються заходи із забезпечення публічної безпеки і порядку на територіях обслуговування та взаємодії з патрульною поліцією (далі - ПП) та ГРПП.

Разом із виконавчими органами місцевого самоврядування ДОП та ПОГ проводять звірки щодо кількості громадських формувань з охорони громадського порядку та їх членів, зареєстрованих відповідно до вимог    Закону України    “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону”, подають пропозиції щодо їх діяльності, виконання статутних прав та обов`язків.

Суд акцентує, що розділ 3 Інструкції №650 визначає лише Порядок взаємодії, а не встановлює обов`язки ПОГ.

При цьому, згідно п.  2 розділу 2  Інструкції №650 визначаються обов`язки та основні напрями діяльності ДОП та ПОГ:

1) здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень;

2) виявлення причин та умов, що призводять до вчинення кримінальних та/або адміністративних правопорушень, ужиття у межах компетенції заходів для їх усунення;

3) ужиття заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;

4) здійснення своєчасного реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;

5) у випадках, визначених законодавством, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання;

6) доставляння у випадках і порядку, визначених законодавством, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;

7) вжиття всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я, а також особам, які постраждали від торгівлі людьми;

8) вжиття заходів для запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі і його припинення;

9) здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами порядку зберігання і використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система;

10) взаємодія відповідно до законодавства в межах контрольованих прикордонних районів із дільничними інспекторами прикордонної служби щодо проведення превентивних заходів із протидії нелегальній міграції та іншій протиправній діяльності на державному кордоні, отримання інформації про шляхи проникнення та накопичення контрабандних товарів, а також мешканців населених пунктів, розташованих поблизу державного кордону, які здійснюють незаконні операції з переміщення товарів;

11) вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), а також заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснення приводу у виконавчому провадженні;

12) участь у межах повноважень, передбачених законодавством, у здійсненні заходів, спрямованих на соціальну адаптацію осіб, які звільнилися з установ виконання покарань;

13) провадження превентивної (профілактичної) діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню дітьми кримінальних і адміністративних правопорушень, виявлення причин і умов, які цьому сприяють, ужиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

14) здійснення досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання.

Так, відповідач вказує про відсутність належної профілактики порушень та охорони публічного правопорядку за участю населення в роботі  позивача.

Однак, як свідчать матеріали службового розслідування, зокрема, скріншоти із соціальних мереж, у вересні 2023 р., січні 2024 р., квітні 2024 р., травні 2024 р. ОСОБА_1 проводив профілактичні зустрічі в закладах освіти , зокрема КЗ “Дашковецький ліцей”, КЗ “Некрасовський ліцей”,

При цьому, як видно, у вересні 2023 р. ОСОБА_1 проводив бесіди в  КЗ “Дашковецький ліцей” з питань дотримання правил дорожнього руху, домашнього насильства, булінгу.

Окрім того у квітні 2024 р. ОСОБА_1 проводив зустріч із учнями 8-9 класів на тему керування двоколісними транспортними засобами, про що свідчить скріншот із сайту  .

Також на сайті Якушинецької громади розміщена наступна інформація:

-          про проведення офіцерами Якушинецької громади ( ОСОБА_6 ) до 6-ї річниці служби ПОГ для учнів початкових класів Якушинецького ліцею відвідування Подільського зоопарку (https://yakushynecka-gromada.gov.ua/news/1716445280/) (23.05.2024 р.);

-          відео ОСОБА_7 щодо захисту навколишнього середовища (https://yakushynecka-gromada.gov.ua/news/1714476522/) (розміщено 30.04.2024 р.);

-          інформація, що в лютому 2024 р. в приміщенні Якушинецької сільської ради відбулася зустріч з поліцейськими офіцерами громади капітаном поліції ОСОБА_8 та майором поліції ОСОБА_9 з працівниками КЗ “Центр надання соціальних послуг”. Під час зустрічі було обговорено взаємодію підрозділів на тему "Запобігання вчинення домашнього насильства" та алгоритм дій при виявленні насильницьких дій (https://yakushynecka-gromada.gov.ua/news/1706788119/);

-          інформація , що в грудні  2023 р. капітаном поліції ОСОБА_8 було відвідано Ксаверівський та Дашковецький старостинські округи, де спільно з працівниками старостату та місцевими мешканцями було висвітлено проблематику та шляхи протидії домашньому насильству. Працівники сільської ради взяли активну участь в обговоренні даної проблеми(https://yakushynecka-gromada.gov.ua/news/1701868171/);

-          інформація , що в грудні  2023 р.,  психологинею    КЗ "ЦНСП" Якушинецької сільської     ради ОСОБА_10          спільно з поліцейським офіцером Якушинецької громади капітаном поліції ОСОБА_8 було проведено захід серед школярів     в КЗ "Дашковецький    ліцей" та    Лисогірська    філія КЗ "Якушинецький    ліцей" . Дітям було висвітлено наступні теми:" Профілактика    булінгу    серед школярів", "Види та протидія домашньому насильству" та "Дотримання правил дорожнього руху пішоходами та водіями двоколісних транспортних засобів" ( https://yakushynecka-gromada.gov.ua/news/1701670767/).

Відтак,  на думку суду, позивач здійснював профілактичні заходи, спрямовані на запобігання  вчиненню   кримінальних  та  інших правопорушень.

Стосовно пояснень ОСОБА_3 , які покладені в основу висновку службового розслідування, то тут  суд вказує  на те, що позивач наголошує, що на окрузі,  де необхідно було здійснити виїзд ніс службу інший ПОГ.

При цьому, суд зауважує, що в матеріалах службового розслідування відсутня інформація та документи, які б підтверджували, що саме позивач був закріплений на відповідній  ділянці  округу, на яку, зі слів ОСОБА_3 , останній відмовився їхати.

В ході  розгляду справи  відповідач  також не спростував аргументи позивача  стосовно того, що останній не був закріплений на відповідній  ділянці  округу, на яку, зі слів ОСОБА_3 , відмовився їхати.

Суд вказує, що комісією не витребувано документів, які б свідчили про те, що від мешканців надходили скарги, доведення даних скарг до відома позивача, а також й докази відсутності  реагування  з боку позивача на них.

Щодо відсутності співпраці позивача із представниками громадських формувань з охорони громадського порядку, участі у проведенні спільних нарад, то тут суд вказує, що це не є закріпленим обов`язком ПОГ згідно розділу 2  Інструкції №650.

При цьому, до матеріалів службового розслідування долучено накази ВРУП від 05.02.2023 р. №83, від 04.04.2024 р. №182  згідно яких ОСОБА_11 був задіяний до охорони громадського правопорядку  (05.04.2024 р. , 05.02.2024 р).

Також наявний графік ДФ (добровільного формування) №1 Якушинецького СТГ від 29.02.2024 р., 25.03.2024 р., в якому зазначено , що інструктаж по чергуванню проводить ОСОБА_11 , що вказує на те, що останній взаємодіяв із формуванням.

Окремо суд наголошує й на тому, що у висновку  службового розслідування не зазначено документів та матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, ступінь вини особи, що вчинила дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Тобто, комісія  при складенні висновку фактично обмежилась лише поясненнями осіб, не беручи до уваги низку доказів наданих позивачем та обставин , які пом`ягшують  відповідальність поліцейського, зокрема,  наявність заохочень та державних нагород.

Так позивачу в серпні 2023 р. оголошено подяку від НПУ, в 2016 р. нагороджено відзнакою “За участь в антитерористичній операції”, тощо.

Окремо суд вважає необхідне звернуту  увагу й на рішення виконавчого комітету Якушинецької сільської ради  №1 від 09.01.2024 р., яке долучено до матеріалів службового розслідування.

Згідно ч.11 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”  акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до    Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Однак, рішення  виконавчого комітету Якушинецької сільської ради №1 від 09.01.2024 р., яке долучається відповідачем до матеріалів службового розслідування. не було оприлюднено на офіційному веб – сайті ради (https://yakushynecka-gromada.gov.ua/docs/) та не доведено до відома позивача.   

Більш того, на веб сайті ради (https://yakushynecka-gromada.gov.ua/news/1704954961/), розміщено відомості, що звітували поліцейські 11.01.2024 р. на засіданні ради, тобто наявні не відповідності  в датах, зокрема, дата  прийняття рішення та дата фактичного звітування поліцейських.

Відтак, із урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку , що  службове розслідування проведено не добросовісно, не об`єктивно, відповідно, висновок складений за наслідком такого не є вмотивований.  

При прийнятті рішення, суд керується нормами       частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;  пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України       - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії                                               - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

Відтак, беручи до уваги, що висновок складений за наслідком  службового розслідування не відповідає критеріям вмотивованості, добросовісності, при цьому на підставі такого (висновку) прийнято  оскаржуване  рішення, суд доходить висновку, що спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд вказує , що правельний номер оскаржуваного наказу 81, а не №76, як зазначено в прохальній частині позову.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України,  завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд  доходить висновку, що  встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача,  покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судовий збір підлягає стягненню повністю в розмірі 1211, 20 грн.

Окремо щодо стягнення витрат на правничу допомогу, докази чого, суд вказує наступне.

Відповідно до частини першої    статті 132 КАС України    судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За текстом пункту 1 частини першої    статті 132 КАС України    витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої, другої    статті 134 КАС України    витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1    статті 143 КАС України).

Відповідно до частини третьої    статті 134 КАС України    для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою    статті 134 КАС України    для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої    статті 139 КАС України    при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього    Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої    статті 139 КАС України    розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, за приписами частини 3    статті 143 КАС України    якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному    статтею 252 цього Кодексу    (частина 5 цієї статті).

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви    про це    до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій    статті 143 КАС України    на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до    статті 252 КАС України    й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Судом встановлено, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого частиною сьомою    статті 139 КАС України.

Зазначення ж у мотивувальній частині адміністративного позову узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватись як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу мотивувальної частини, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові ВС від 26.07.2023 р. у справі 160/16902/20.

Як було зазначено вище, відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

Відтак, зважаючи на відсутність доказів на понесення витрат на правничу допомогу відсутні підстави для    відшкодування витрат на правничу допомогу    під час та після прийняття рішення.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний  позов задовольнити повністю.

Визнати  протиправним  та  скасувати  наказ Вінницького  районного управління поліції ГУНП у  Вінницькій  області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремого поліцейського відділу поліції №3  Вінницького РУП"  №81  від 21.06.2024 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,   ідентифікаційний номер за ДРФО    НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 1211,20 грн.   за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України   у Вінницькій  області ( вулиця Театральна, 10, м.Вінниця,  код ЄДРПОУ  40108672).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_1 )

Відповідач: Вінницьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Пирогова, 4, м. Віннця)

Повний текст рішення сформовано 22.10.24 р.

Суддя                                                                      Воробйова Інна Анатоліївна