КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києвавід 16 квітня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Солом`янськогорайонного суду міста Києва від 16.04.2024 задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, до 14.06.2024 включно, без визначення розміру застави.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказував про порушення територіальної підсудності розгляду клопотання прокурора, оскільки згідно даних повідомленої підозри та обвинувального акта, місцем вчинення кримінального правопорушення є перетин вул. Наталії Ужвій та Мостицької, що відноситься до Подільського району міста Києва.

Крім того, згідно витягу з ЄРДР досудове розслідування у даному кримінальному провадженні відповідно до ст. 218 КПК України здійснювалось Головним управлінням СБ України в м. Києві та Київській області у Подільському районі міста Києва, а кримінальне правопорушення

____________________________________________________________________________________

Справа № 760/8607/24 Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4358/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

нібито вчинено щодо уповноваженої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання не прибув захисник підозрюваного, який приймав участь під час розгляду клопотання в суді першої інстанції. Підозрюваний ОСОБА_6 просив проводити судовий розгляд у відсутності захисника, вказавши, що свої інтереси буде представляти самостійно.

Прокурор ОСОБА_5 не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності захисника підозрюваного.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, за відсутності у кримінальному провадженні обставин, визначених ст. 52 КПК України, які передбачають обов`язкову участь захисника у даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності захисника підозрюваного ОСОБА_6 .

У судовому засіданні 30.09.2024 від підозрюваного ОСОБА_6 надійшла заява про негайне звільнення його з-під варти у порядку ч. 3 ст. 206 КПК України, в якій він зазначав, що оскаржувана ухвала слідчого судді від 16.04.2024, ухвалена не "Іменем України", а відтак постановлення такої ухвали не передбачено положеннями чинного законодавства та вона не є обов`язковою для виконання на території України, у зв`язку з чим, починаючи з 17.04.2024, відсутнє судове рішення, яке б передбачало утримання його під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та заяви підозрюваного про негайне звільнення з-під варти, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 та подана ним заява у порядку ч. 3 ст. 206 КПК України про негайне звільнення з-під варти не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області

здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 522023101110000794 від 18.10.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Згідно даних клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_6 при невстановлених обставинах, але не пізніше 14.10.2023, виник та сформувався стійкий злочинний намір, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення інформації про заперечення правового стану воєнного часу, а також особистих даних військовослужбовців під час виконання останніми службових обов`язків.

На виконання свого умислу ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час, зареєстрував обліковий запис у соціальній мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_6 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 на який підписано 1138 користувачів мережі.

В подальшому, ОСОБА_6 , близько 02.00 год. 14.10.2023, під час комендантської години, що є складовою воєнного стану, перебуваючи за кермом автомобіля марки Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , на перетині вулиць Наталії Ужвій та Мостицької в Польському районі м. Києва був зупинений працівниками патрульної поліції разом з військовослужбовцями, залученими до патрулювання.

У той же час, після зупинки, вийшовши з автомобіля, ОСОБА_6 діючи умисно, з перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, використовуючи особистий мобільний телефон марки «Realme» з номером телефону: НОМЕР_2 здійснив відеозапис спілкування з військовослужбовцями, на якому зафіксовано персональні дані військовослужбовців, залучених до проведення заходів дотримування громадянами України положень щодо комендантської години.

Відразу після закінчення відеозйомки, ОСОБА_6 , продовжуючи свої дії, направлені на перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, яка розкриває форми та методи роботи ЗСУ та може призвести до витоку інформації щодо пересування сил та засобів Сил Оборони по місту Києву, діючи умисно, о 02 годині 16 хвилин 14.10.2023, опублікував вказаний відеозапис на своїй особистій сторінці в соціально-орієнтованій мережі «Facebook» під назвою « ОСОБА_6 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4

Таким чином, ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправний характер власних намірів та дій, перебуваючи близько 02.00 год. 14.10.2023 на перетині вулиць Наталії Ужвій та Мостицької в Польському районі м. Києва , за допомогою особистого мобільного телефону марки «Realme» з номером телефону: НОМЕР_2 , що перебував у його розпорядженні, який під`єднаний до глобальної мережі Інтернет, умисно здійснював діяння, які полягають у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення інформації про заперечення правового стану воєнного часу, а також особистих даних військовослужбовців під час виконання останніми службових обов`язків.

При цьому встановлено, що ОСОБА_6 , переслідуючи явно злочинний намір, здійснював вищевказані протиправні діяння в контексті триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розгорнута на всій її території, отже, вчинив усі залежні від нього дії на шкоду Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, та довів свій злочин до кінця.

21.11.2023 ОСОБА_6 у межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Постановою слідчого в ОВС 4 відділу СУ ГУ СБ України ОСОБА_8 від 30.11.2023 підозрюваного ОСОБА_6 було оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.01.2024 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14.00 год. 27.02.2024 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.02.2024 ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14.00 год. 21.03.2024 року.

12.03.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні

№ 522023101110000794 від 18.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, направлено для розгляду до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.03.2024 призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_6 на 09.05.2024 року на 10 год. 00 хв.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.03.2024 продовжено ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 17.04.2024.

12.04.2024 прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва із клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16.04.2024 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, до 14.06.2024 включно, без визначення розміру застави.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 197 КПК, термін дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою у кримінальному провадженні обмежується визначеним цією статтею строком, після закінчення якого в разі подання відповідного клопотання стороною обвинувачення слідчий суддя або суд знову вирішують питання про продовження цього запобіжного заходу в передбаченому законом порядку.

Як убачається із матеріалів судового провадження, станом на день апеляційного розгляду закінчився строк дії оскаржуваної ухвали про продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку тримання під вартою до 14.06.2024.

Разом з тим, предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вважає колегія суддів, станом на день розгляду клопотання, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому злочину, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому злочинів, а також з огляду на характер та наслідки кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував дані про особу ОСОБА_6 , його вік та стан здоров`я, сімейний стан, репутацію, спосіб життя, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчили про те, що станом на день розгляду слідчим суддею клопотання продовжували існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.

При цьому, продовживши обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обгрунтовано не визначив розмір застави, враховуючи фактичні обставини та кваліфікацію інкримінованого йому злочину, зміст підозри та положення абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінального правопорушення, є обґрунтованим.

Доводи поданої апеляційної скарги про порушення територіальної підсудності розгляду клопотання прокурора, з тих підстав, що місцем вчинення кримінального правопорушення є перетин вул. Наталії Ужвій та Мостицької, які знаходяться в межах Подільського району міста Києва, не грунтуються на вимогах закону.

У відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді (до яких чинним КПК України віднесено і запобіжні заходи) подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

Згідно ч. 2 ст. 199 КПК, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

З урахуванням наведеного, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Як убачається із матеріалів клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось слідчим управлінням Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області, з фактичним місцем розташування за адресою: м. Київ,просп. Перемоги, 55/2 , тобто в межах Солом`янського району міста Києва.

З урахуванням наведеного, у колегії суддів відсутні підстави для висновку про розгляд слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва клопотання про продовження строку тримання під вартою з порушенням правил територіальної підсудності.

Посилання апелянта під час апеляційного розгляду на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки постановлена не Іменем України, самі по собі не можуть бути безумовною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді.

Крім того, згідно з вимогами ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Станом на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 оскаржувана ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.04.2024 вичерпала свою дію 14.06.2024.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.05.2019 року у справі № 532/308/15-к (провадження № 13-23зво19), скасування такої ухвали про обрання запобіжного заходу, яка вже виконана, в жодному разі не може призвести до відновлення прав особи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданої обвинуваченим під час апеляційного розгляду заяви про негайне звільнення з-під варти у порядку ч. 3 ст. 206 КПК, враховуючи, що з аналізу положень ст. 206 КПК України убачається, що зазначені у цій статті специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав звільнення особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, здійснюються слідчим суддею, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, та не віднесені до компетенції апеляційного суду.

Крім того, викладені у поданій обвинуваченим заяві про негайне звільнення з-під варти доводи про те, що оскаржувана ухвала Солом`янського районного суду міста Києва від 16.04.2024, на його думку, є такою, що не підлягає виконанню на території України, не можуть бути підставою для задоволення вищевказаної заяви, оскільки станом на день звернення обвинуваченого із такою заявою у порядку ст. 206 КПК України, оскаржувана ним ухвала вичерпала свою дію 14.06.2024, та на даний час ОСОБА_6 утримується під вартою на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, а саме ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2024, про продовження останньому строку тримання під вартою строком до 01.10.2024.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, а також підстав для задоволення поданої обвинуваченим заяви про негайне звільнення з-під варти.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 199, 206, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року,- без змін.

У задоволенні заяви ОСОБА_6 про негайне звільнення з-під варти, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3