№ 2-а-509/11                 

                                             П О С Т А Н О В А

                                    І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           23.03.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді – Горбань  Н.І. при секретарі Анісімовій М.О., Янковенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

                                              В С Т А Н О В И В:

            В грудні 2010р. позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА щодо перерахунку та виплати їй, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи другої категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка становить 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 5-ти мінімальних заробітних плат, за період з 07.02.1993р. по дату винесення рішення у справі з урахуванням проведених виплат. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок та виплату їй додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 30 % від мінімальної пенсії за віком, а Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 5-ти мінімальних заробітних плат, починаючи з 07.02.1993р. по день винесення рішення, та зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі перерахунку, проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, провести виплату їй щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, починаючи з 07.02.1993р. по день винесення рішення у справі.

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з 07.02.1993р. призначити їй додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та виплачувати її в подальшому; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА з 07.02.1993р. призначити їй щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат та виплачувати її в подальшому.

            Просить суд стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 500грн.

            В обгрунтування позовних вимог зазначила, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 1986р. другої категорії, а на даний час, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Зазначила, що на даний час вона отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в значно нижчому розмірі, тому вона зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з заявою про проведення перерахунку, але їй було відмовлено на підставі Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008р. Відмову вважає протиправною, оскільки, виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

            Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вона має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, але отримує її в значно нижчому розмірі, у зв’язку з чим вона звернулася з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про проведення перерахунку розміру нарахованої їй щорічної допомоги на оздоровлення, але в проведенні перерахунку їй відмовлено та повідомлено, що нарахування проводяться правильно на підставі Постанови КМ України № 562 від 12.07.2005р. Відмову вважає протиправною, оскільки в даному випадку слід застосовувати ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.      

            Просить суд поновити їй шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, оскільки він пропущений з поважних причин, враховуючи, що вона часто хворіє та не має доступу до офіційних видань Верховної Ради України, а відповідачі не інформували її про зміни в законодавстві.

            Позивачка в судовому засіданні підтримала позов і просить суд його задовольнити.

            Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києві проти позову заперечувала. Пояснила, що відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, для осіб, віднесених до другої категорії, призначалася в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що підстав для її перерахунку немає. Крім того, позивачка пропустила строк звернення до адміністративного суду. В задоволенні позову просить відмовити.

            Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації позов не визнала. Пояснила, що позивачка перебуває на обліку з 01.08.2002р., як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, і їй нараховується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі, передбаченому Постановою КМ України від 12.07.2005р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 100 грн. Вважає, що дії Управління щодо призначення щорічної допомоги в такому розмірі на оздоровлення позивачеві були правомірними. Позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду. В задоволенні позову просить відмовити.

            Представник відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА позов не визнала. Пояснила, що центр здійснює виплату соціальної допомоги та інших грошових виплат за розпорядженнями та списками, які надходять від органів праці та соціального захисту населення, тому він позбавлений можливості виплатити позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення. В задоволенні позову просить відмовити.

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

            В судовому засіданні встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії, на яку поширюється дія Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а. с. № № 9-10).

            Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

            Згідно ст. 8 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

            Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

            За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві слід застосувати ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, із змісту якої вбачається, що під час визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

            Відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

            Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 2, призначається одноразова щорічна компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

            За таких обставин, так як позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії, тому вона має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та щорічної одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

            На заяву позивача від 01.11.2010р. до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з моменту виходу її на пенсію по 01.10.2010р. відповідач повідомив її, що призначення пенсії проведено відповідно до вимог чинного законодавства (а. с. № № 16-18).

            На заяву позивачки від 18.11.2010р. до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації щодо перерахунку компенсації на оздоровлення з моменту виникнення у неї права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення по 01.11.2010р. відповідач повідомив її, що підстав для здійснення перерахунку та проведення доплат до виплаченої компенсації на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі, немає (а. с. № № 11-14).

            З огляду на викладене дії відповідачів Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та перерахунку щорічної одноразової компенсації на оздоровлення відповідно до ст. 48 цього Закону слід визнати протиправними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 30 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, починаючи з 23 червня 2010р. по 23 березня 2011р., та щорічної одноразової компенсації на оздоровлення за 2009р. відповідно до ст. 48 цього Закону, яка встановлена в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, починаючи з 23 червня 2010р. по 23 березня 2011р.

            Що стосується вимог позивача до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА, то вони є необгрунтованими та безпідставними, так як позивачка не зверталася до центру, тому задоволенню не підлягають.

            Позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, починаючи з 23 червня 2010р. Щодо позовних вимог за період з 07.02.1993р. по 22.06.2010р., то позивачкою пропущено строк звернення до адміністративного суду та не надано належних доказів, що з поважних причин.

            В задоволенні решти позовних вимог також слід відмовити, оскільки вони не грунтуються на Законі.

            Згідно ст. 90 КАС України витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України (а. с. № 21).

            На підставі викладеного, ст. ст. 48, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 90, 94, 99, 158 ч. 1, 159, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                            П О С Т А Н О В И В:

            Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

            Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 30 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

            Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 30 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 23 червня 2010р. по 23 березня 2011р.

            Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2010р.

            Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2010р., а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, згідно зі статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат за 2010р.

            В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити.

            В решті позовних вимог –відмовити.

            Судові витрати в сумі 3 (три) грн. 40 коп. компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

            Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 500 (п’ятсот) грн.   

            Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва в наступному порядку.

            Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

            Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

             Суддя: