№ 2-а-160/11                 

                                             П О С Т А Н О В А

                                    І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           23.03.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:  
головуючого судді –Горбань  Н.І. при секретарі Янковенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

                                                         В С Т А Н О В И В:

              В листопаді 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку та виплати йому, як постраждалій особі внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка становить 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з моменту його виходу на пенсію по дату винесення рішення у справі з урахуванням проведених виплат та зобов’язати його провести перерахунок та виплату йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, з моменту його виходу на пенсію по дату винесення рішення у справі з урахуванням проведених виплат.

            Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування йому щорічної допомоги на оздоровлення та зобов’язати його здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат з моменту виникнення у нього права на щорічну допомогу на оздоровлення, а також зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі перерахунку, проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, провести виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат з моменту виникнення у нього права на щорічну допомогу на оздоровлення.

            Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити йому додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації призначити щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат.

            Просить суд стягнути на його користь витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 500грн.

            В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та інвалідом другої групи безстроково, захворювання пов’язане з Чорнобильською катастрофою.  Відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум визначається на кожний рік Законами “Про Державний бюджет України”.

            Зазначив, що на даний час він отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в значно нижчому розмірі, тому він звертався до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про проведення перерахунку, але йому було відмовлено. Відмову вважає протиправною, оскільки, виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, застосуванню підлягає ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

            Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, але отримує її в значно нижчому розмірі, у зв’язку з чим він звернувся з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації про проведення перерахунку розміру нарахованої йому щорічної допомоги на оздоровлення, але в проведенні перерахунку йому відмовлено та повідомлено, що нарахування проводяться правильно на підставі постанови КМ України № 562 від 12.07.2005р. Відмову вважає протиправною, оскільки в даному випадку слід застосовувати ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.      

            Позивач в судовому засіданні підтримав позов і просить суд його задовольнити в повному обсязі.

            Відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не з’явився. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (а. с. № 45).

            Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації позов не визнав. Пояснив, що позивач перебуває на обліку з 1.01.2006р., як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалід другої групи, і йому нараховується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі, передбаченому постановою КМ України від 12.07.2005р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 120 грн. Дії Управління щодо призначення щорічної допомоги в такому розмірі на оздоровлення позивачеві були правомірними. За 2010р. позивачеві призначено щорічну компенсацію на оздоровлення в розмірі 120 грн. рішенням від 03.02.2010р. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. В задоволенні позову просить відмовити.

            Представник відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА надала суду клопотання, щоб позов залишити без розгляду, так як він поданий після закінчення строку звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 100 КАС України. Зазначила, що допомогу на оздоровлення за 2010р. позивач отримав 13.02.2010р. в розмірі 120 грн., а з позовом звернувся понад строк, визначений ст. 99 КАС України (а. с. № 48).

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

            Встановлено, що позивач є інвалідом другої групи та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, на якого поширюється дія Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а. с. № № 14-15).

            Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

            Згідно ст. 8 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

            Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

            За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві слід застосувати ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, із змісту якої вбачається, що під час визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

            Відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1 та інвалідам другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.  

            Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам другої групи, призначається одноразова щорічна компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

            За таких обставин, так як позивач є інвалідом другої групи, захворювання якого пов’язане Чорнобильською катастрофою, тому він має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та щорічної одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

            На заяву позивача до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідач 01.11.2010р. повідомив його, що призначення пенсії проведено відповідно до вимог чинного законодавства і підстав для її перерахунку немає (а. с. № № 63, 64).

            З огляду на викладене дії відповідача Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” слід визнати протиправними та зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, починаючи з 19.05.2010р. по 23.03. 2011р.

            Позовні вимоги за період: з моменту виникнення права у позивача на щомісячну додаткову пенсію до 18.05.2010р. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

            Вимоги позивача до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації в частині щорічної одноразової компенсації на оздоровлення за період з 2006-2010р.р. відповідно до ст. 48 цього Закону, яка встановлена в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, задоволенню не підлягають через пропущення строку звернення до адміністративного суду, який згідно ч. 2 ст. 99 КАС України становить 6 місяців. Позивач не надав суду належних доказів про поважність причин пропущення цього строку.

            Вимоги позивача до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА є необгрунтованими та безпідставними, так як позивач не звертався до центру, тому задоволенню не підлягають.

            В задоволенні решти позовних вимог також слід відмовити, оскільки вони не грунтуються на Законі.

            Згідно вимог ст. 90 КАС України підлягають задоволенню витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. (а. с. № 18).

            На підставі викладеного, ст. ст. 48, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 90, 94, 99, 158 ч. 1, 159, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                           П О С Т А Н О В И В:

            Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

            Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

            Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 19 травня 2010р. по 23 березня 2011р.

            В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити.

            В решті позовних вимог –відмовити.

            Судові витрати в сумі 3 (три) грн. 40 коп. компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

            Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 500 (п’ятсот) грн..   

            Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва в наступному порядку.

            Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

                     Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: