№ 2-96/11

                                                          Р І Ш Е Н Н Я                                     

                                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             21.02.2011  року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Горбань Н.І. при секретарі Анісімовій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства КБ “ПриватБанк” про визнання дій незаконними та визнання недійсним пункту кредитного договору, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

           У липні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій незаконними та визнання недійсним пункту кредитного договору.

           Зазначив, що 12.06.2007р. між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № КІА0GА00000039 про надання кредиту на суму 170000,00 грн. з відсотковою ставкою 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця у період сплати та 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.

           Згідно п. 7.1 кредитного договору щомісячно він сплачував банку кошти в сумі 3004,00 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором.

           Листом від 09.06.2009р. № Р.08.00001/1535 відповідач повідомив його, що на момент підготовки листа відсоткова ставка за кредитним договором змінена з 1,5% до 2,24% та комісії 0,2 %.

           З якого саме числа і на якій підставі була підвищена відсоткова ставка за кредитним договором йому невідомо.

           Відповідно до п. 2.3.1 кредитного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу доллара США до гривні більше, ніж на 10 % у порівнянні з курсом доллара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення данного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).

           При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

           Відповідачем по сьогоднішній день не було направлено письмового повідомлення про зміну процентної ставки та графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, розрахованих з урахуванням нової відсоткової ставки.

           Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 1056-1 ЦК встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньму порядку є нікчемною.

           Він, як одна із сторін, згідно кредитного договору № КІА0GА00000039 від 12.06.2007р., згоди на підвищення відсотків не давав, оскільки не був про це повідомлений. Тому вважає, що процентна ставка за вказаним договором повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами.                      

           Просить суд визнати недійсним збільшення відповідачем процентної ставки за користування кредитом по кредитному договору № КІА0GА00000039 від 12.06.2007р. до 2,24 % щомісячно.

           У серпні 2010р. позивач уточнив позовні вимоги до відповідача і просить суд визнати незаконними дії Публічного Акціонерного товариства КБ “ПриватБанк” щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № КІА0GА00000039 від 12 червня 2007р. до ставки в розмірі 2,24 % щомісячно та визнати недійсним п. 2.3.1 кредитного договору № КІА0GА00000039 від 12 червня 2007р. (а. с. № № 73-77).

           Позивач та його представники в судовому засіданні позов підтримали і просить суд його задовольнити.

           Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що відповідно до п. 2.3.1 договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу доллара США до гривні більше, ніж на 10 % у порівнянні з курсом доллара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення данного договору; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Обставини, які відбулися за час дії кредитного договору, належним чином підтверджені та є підставами для підвищення процентної ставки, а саме: зміна курсу доллара США до гривні більше, ніж на 10% у порівнянні з курсом доллара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору; зміна облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитам банків України у відповідній валюті по статистиці НБУ. 31.12.2008р. позивача було повідомлено про зміну відсоткової ставки, починаючи з 01.02.2009р. В задоволенні позову просить відмовити.

           Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

           Згідно ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачає, що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

           В судовому засіданні достовірно встановлено, що 12.06.2007р. між сторонами було укладено кредитний договір № КІА0GА00000039 про надання кредиту на суму 170000,00 грн. з відсотковою ставкою 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця у період сплати та 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту (а. с. № № 7-9).

           09.06.2009р. на адресу позивача з Боярського відділення Київського ГРУ ПриватБанк надійшло повідомлення, що на підставі п. 2.3.1 кредитного договору № КІА0GА00000039 від 12.06.2007р. ставка за користування кредитом підвищена і станом на 09.06.2009р. складає 2,24% в місяць та комісія 0,2% (а. с. № 6).

           Пунктом 2.3.1 передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні курсу долара США до гривні більше, ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

З 01.02.2009р. по даному кредитному договору банк підвищив відсоткову ставку, яка складатиме 26,88 % на рік.

31.12.2008р. відповідач направив позивачеві письмове повідомлення про зміну процентної ставки, однак позивач його не отримав, оскільки неправильно вказана його адреса: замість АДРЕСА_1 зазначено АДРЕСА_1, тому позивач його не отримав (а. с. № 44).

Як вбачається із змісту кредитного договору право банку на підвищення розміру процентної ставки, яке передбачено п. 2.3.1 у даному випадку не можна вважати законним, виходячи з того, що відповідачем порушені умови кредитного п. 2.3.1 договору, відповідно до якого він взяв на себе зобов’язання надіслати позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки, яке через неправильно вказану адресу до позивача не надійшло.

           Таким чином, вимоги позивача про визнати незаконними дій КБ “ПриватБанк” щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № КІА0GА00000039 від 12 червня 2007р. до ставки в розмірі 2,24 % щомісячно та визнання недійсним п. 2.3.1 кредитного договору  № КІА0GА00000039 від 12 червня 2007р. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Доводи представника відповідача не спростовують того, що відповідач діяв відповідно до умов п. 2.3.1 кредитного договору, тому вони не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, ст. ст. 1054, 1056-1, 1061 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд, –

                                                          ВИРІШИВ:

           Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства КБ “ПриватБанк” про визнання дій незаконними та визнання недійсним пункту кредитного договору –задовольнити.

           Визнати незаконними дії Публічного Акціонерного товариства КБ “ПриватБанк” щодо підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № КІА0GА00000039 від 12 червня 2007р. до ставки в розмірі 2,24 % щомісячно.

           Визнати недійсним п. 2.3.1 кредитного договору  № КІА0GА00000039 від 12 червня 2007р.

           Стягнути з Публічного Акціонерного товариства КБ “ПриватБанк” на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 (тридцять сім) грн.

           Стягнути з Публічного Акціонерного товариства КБ “ПриватБанк” на користь держави судовий збір в сумі 8 (вісім) грн. 50 коп.

           Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: