КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-606/10                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Фролов О.Л.

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"21" квітня 2011 р.                                                                                 м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області, ОСОБА_2 на постанову Тальніського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

     Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій Управління пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області (далі відповідач) неправомірними щодо нарахування та виплати державної соціальної допомоги в розмірі менших ніж передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення та забезпечити виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з жовтня 2009 року і до дня ухвалення рішення суду в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, який визначається з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом України про бюджет на відповідний рік; зобов’язати відповідача здійснювати щомісячно нарахування та виплату державної соціальної допомоги як дитині війни довічно у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, який визначається з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом України про бюджет на відповідний рік.

Постановою Тальніського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком протиправними. Зобов’язано відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 19 квітня 2010 по 19 жовтня 2010 року з урахуванням фактично сплачених коштів. Позовні вимоги в межах шестимісячного строку залишені без розгляду. В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач та позивачка ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову, відповідач просить прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову, а позивачка просить прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

       Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

      Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 19 квітня 2010 року по 19 жовтня 2010 року.

        З такими висновками суду першої інстанції не в повній мірі погоджується колегія суддів з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.   

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

Також слід зазначити, що з самого визначення поняття підвищення у розмірі надбавки до пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місць протягом невизначеного часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якійсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання підвищення у розмірі надбавки до пенсії. Кінцевий термін, або строк, на який призначається підвищення у розмірі надбавки до пенсії не може встановлюватися, оскільки суперечить самому визначення та суті пенсії і підвищення до неї.  

А так як пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, якій встановлено щорічно Законом України «Про бюджет України»на відповідний рік, то позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом України «Про бюджет України»на відповідний рік.    

Відтак виплату підвищення у розмірі надбавки до пенсії позивачу не може бути обмеженою будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання підвищення у розмірі надбавки до пенсії, яка повинна виплачуватися постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати підвищення.

Отже позивач має право на отримання підвищення у розмірі надбавки до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 19 квітня 2010 року постійно без обмеження кінцевим терміном або строком на який призначається пенсія.

Аналогічна позиція щодо строку, на який призначається пенсія, висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 лютого 2011 року.

        Таким чином позовні вимоги слід задовольнити частково визнати неправомірними дій відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язання відповідача здійснювати щомісячно нарахування та виплату позивачу щомісячної підвищення у розмірі надбавки до пенсії, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»з 19 квітня 2010 року з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Стосовно строків звернення до суду з адміністративним позовом слід зазначити наступне:

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Так як позивачем у порушення вимог ч.1 ст.71КАС України не надано суду доказів у підтвердження поважності строку звернення до суду, а зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можна визначити поважними, то позовні вимоги за період з жовтня 2009 року по 18 квітня 2010 року слід залишити без розгляду.

Таким чином позовні вимоги слід задовольнити частково визнати неправомірними дій відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язання відповідача здійснювати щомісячно нарахування та виплату позивачу щомісячної підвищення у розмірі надбавки до пенсії, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»з 19 квітня 2010 року з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області, ОСОБА_2 –задовольнити частково.

       Постанову Тальніського районного суду Черкаської області від 01 листопада 2010 року –скасувати.

       Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

       Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни».

        Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області здійснювати щомісячно нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги, з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімального розміру пенсії встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»з 19 квітня 2010 року з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом України «Про бюджет України»на відповідний рік.

       Позовні вимоги в частині зобов’язання Управління пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги до пенсії, ОСОБА_2, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з жовтня 2009 року по 18 квітня 2010 року залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили  з моменту проголошення, а якщо її було прийнято  за наслідками  розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті  254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням  суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.           

Головуючий суддя:                                                         Г.В.Земляна

Судді:                                                                                Т.М.Грищенко  

                                                                                           В.Е.Мацедонська