Справа №  2-а-2750/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 квітня 2011 року                                                                       м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку допомоги,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2011 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 20 червня 2010 року по 20 березня 2011 року в розмірі 6 638,00 грн., а також зобов’язати відповідача надалі здійснювати нарахування зазначеної допомоги в розмірі, що дорівнює прожитковому мінімуму для особи віком до шести років на термін догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Відповідач надав заперечення проти позовних вимог, просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позову. Також просить залучити співвідповідачем Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, який забезпечує виплату допомоги по догляду за дитино до досягнення нею трирічного віку та здійснює контроль за правильністю призначення, перерахунку, нарахування та виплати всіх видів соціальної допомоги. У запереченнях зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 19.07.2010 р. як особа, застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначена допомога виплачується позивачу в мінімальному розмірі 130,00 грн. згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Ухвалою від 01.04.2011 р. позовні вимоги щодо перерахунку допомоги за період з 20.06.2010 р. по 25.09.2010 р. залишені без розгляду в зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності і в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним страхуванням за рахунок внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням” від 18.01.01 № 2240-ІІІ, дія якої була відновлена в зв’язку з набранням чинності Рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., а також ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 35 цього Закону, застрахована особа має право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності в зв’язку з настанням такого страхового випадку як догляд за дитиною віком до трьох років в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З січня 2007 року функції призначення та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку саме застрахованим особам згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 16.01.2007 № 32 „Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку” були передані від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до органів праці та соціального захисту населення. Міністерство праці та соціальної політики своїм Наказом від 06.12.2006 № 453 зобов’язало Управління праці та соціального захисту населення з 01 січня 2007 року організувати та забезпечити призначення та виплату допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності”.

Відповідно до п. 3 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 30.05.2007 р. № 790, основним завданням управління є у тому числі призначення та виплати соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством. Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснює контроль щодо правильності призначення, перерахунку, нарахування та виплати зазначеної соціальної допомоги, тому відсутні підстави залучення даної державної установи в якості співвідповідача.

Вирішуючи спір суддя виходить із того, що ОСОБА_1. знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням” вона є застрахованою особою, а факт народження дитини –страховим випадком. Посилання відповідача на те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці виплачується на підставі Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»суддя вважає безпідставним, оскільки Закон України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням” є спеціальним для регулювання зазначених відносин для застрахованих осіб. Більш того, виключення зі статей 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»слова «незастрахованих»визначило цей Закон загальним для регулювання відносин щодо виплати допомоги всім особам. Приймаючи до уваги, що спеціальним Законом визначені інші умови, порядок та розміри виплат допомоги для застрахованих осіб, суддя вважає, що в цьому випадку необхідно керуватися саме нормами спеціального закону, тобто Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Вирішуючи питання, який саме вид прожиткового мінімуму необхідно застосувати для визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку суддя виходить з положень ч. 2 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням”. Оскільки допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки, суддя вважає, що застосування до такого розрахунку прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, як просить позивач, не відповідає сутності та призначенню такої соціальної гарантії.

На підставі викладеного суддя приходить до висновку про необхідність зобов’язати відповідача провести з 26.09.2010 р. перерахунок та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною відповідно до ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням”, виходячи з розміру такої допомоги, що становить прожитковий мінімум на одну особу, визначений законом про державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму та раніше проведених виплат.

Позовна вимога щодо проведення відповідачем перерахунку допомоги, яку отримує позивач, у визначеній нею грошовій сумі задоволенню не підлягає, оскільки суддя не може перебирати на себе повноваження і функції, які чинним законодавством віднесені до відання відповідача.

Керуючись ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням”, Типовим положенням про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 30.05.2007 р. № 790, ст. ст. 6, 17-19, 94, 99-100, 102, 105, 158, 161, 162, 163, 183-2, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суддя

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку допомоги, задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 26.09.2010 р. відповідно до ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням”, виходячи з розміру такої допомоги, що становить прожитковий мінімум на одну особу, визначений законом про державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням змін розміру прожиткового мінімуму та раніше проведених виплат.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, судовий збір в розмірі 3,40 грн.

          В решті позовних вимог відмовити.

          Допустити негайне виконання постанови в межах платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через канцелярію суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

            Суддя: