КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-14/11                            Головуючий у 1-й інстанції:  Коваленко К.В.  

Суддя-доповідач:  Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:                                                   Романчук О.М.,

Суддів:                                                              Глущенко Я.Б.,

                                                                              Шелест С.Б.,          

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області на постанову Баришівського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року, -

 В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 07.12.2010 року звернулася до Баришівського районного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01.01.2006 року по 10.12.2010 року.

Постановою Баришівського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року позов задоволено частково: визнано дії відповідача протиправними та зобов’язано нарахувати та виплатити позивачу щомісячне підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 07.06.2010 року з урахуванням вже проведених виплат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, а отже має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, яку їй не було нараховано та виплачено відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Разом із тим, відповідачем здійснюються такі виплати у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не приписами постанови Уряду.

Судовою колегією також враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.  

Так, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -  

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Баришівського районного суду Київської області від 29 грудня 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                  О.М. Романчук

Судді:                                                                                                         Я.Б. Глущенко

                                                                                                                   С.Б. Шелест