Справа №  2-1274/11

ЗАОЧНЕ           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                               УКРАЇНИ

          20.04.2011 року Подільський районний суд  міста Києва

          в складі

головуючого-судді                                        Богінкевич  С.М.,

при секретарі:                                                  Горбенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничій дім «Факт», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26 червня 2009 року позивач з відповідачем ОСОБА_2 уклав договір позики про надання у борг 35 200 Євро та 46 708 доларів США, під 36 відсотків річних, строк повернення 26.09.2009 року.

Крім того, з метою забезпечення виконання основного зобов’язанні, між позивачем та відповідачами було укладено угоду про переведення боргу.

Оскільки до цього часу прийняті на себе зобов’язання відповідачі не виконали, тобто не повернули зазначену суму позики, позивач вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення з останніх заборгованості у розмірі 35 200 Євро та 46 708 доларів США, разом з нарахованими відсотками.  

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених вище.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, як вбачається з матеріалів справи, про час і місце розгляду були повідомлені належним чином, тому суд з урахуванням положення п. 5 ст. 74, ст. 224 ЦПК України та думки представника позивачки, вважає за можливе слухати справу у їх відсутність на підставі всіх наявних доказів долучених до матеріалів даної цивільної справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2009 позивач з ОСОБА_2 уклав договір позики про надання у борг 35 200 Євро та 46 708 доларів США, під 36 відсотків річних, строк повернення 26.09.2009 року (а.с. 13-14).

У відповідності до умов укладеного договору, процентна ставка за користування позиченими коштами складає 36 відсотків річних.

Факт передачі вищезазначених коштів підтверджується розпискою від 26 червня 2009 року, яка власноручно написана та підписана ОСОБА_2 (а.с.10).

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, з метою забезпечення виконання основного зобов’язання, між позивачем, ОСОБА_2 (боржником) та ТОВ «Видавничий дім «Факт» було укладено Угоду про переведення боргу (а.с.11-12). Як вбачається з даної угоди, в разі неможливості особистого виконання Боржником зобов’язань щодо повернення позики та сплати процентів, боржник переводить свій борг (обов’язки по поверненню грошових коштів та сплати процентів) за договором позики під проценти від 26.06.2009 року на нового боржника, а новий боржник замінює боржника у зобов’язанні, що виникає із зазначеного вище договору позики і приймає на себе обов’язки боржника за договором позики в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов’язання  в повному обсязі, однак відповідачі власних зобов’язань по поверненню позичених коштів вчасно не виконали , у зв’язку з чим заборгували основну суму позики останньому у розмірі 35 200 Євро та 46 708 доларів США та відсотки, нараховані за фактичний час користування.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі,  визначені  родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК України передбачений обов’язок позичальника повернути позику, а саме: позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно офіційного курсу НБУ станом на 19.11.2010 року 1 Євро становить 10,83 гривень, 1 долар США – 7,93 гривень. Враховуючи зазначене, загальна заборгованість за договором позики становить 751 610 гривень 44 копійки (35 200 Євро = 381 216 гривень, 46 708 доларів США = 370 394 гривні 44 копійки).

В судовому засіданні встановлено, що в силу вищезазначених норм закону, відповідачі зобов’язані повернути основну суму позики разом з нарахованими відсотками у розмірі 35 відсотків річних. За підрахунками суду 36 відсотків річних від суми позики (751 610 гривень 44 копійки) за фактичний час користування кредитом, з урахуванням 365 днів у році, складають 310 610 гривень 74 копійки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що до позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляції за весь час прострочення то вони не підлягають задоволенню, оскільки індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України – гривня, а іноземна валюта, яка була предметом позики, індексації не підлягає. Така правова позиція неодноразово підтверджена рішеннями Верховного Суду України, в яких зазначено, що індекс інфляції – це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничих цілей. Ціни в Україні встановлюються у національній валюті, тому вказана норма ЦК України може бути застосована лише у випадку прострочення грошового зобов’язання у гривні.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних, оскільки встановлення законом або будь-яким договором, що не суперечить законові, обов’язку сплачувати проценти (за договором позики, кредитним договором, та інш.) виключає сплату процентів відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з ТОВ «Видавничий дім «Факт» на користь позивача судові витрати в сумі 1 820 гривень, а саме: судовий збір в сумі 1 700 гривень, що розрахований виходячи з 1 відсотка від ціни позову, з обмеженням в 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с. 1) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 гривень (а.с. 2).

На підставі викладеного, ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10,11, 79-89, 209,212,214-215, 224,225,226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничій дім «Факт», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничій дім «Факт» на користь ОСОБА_1 заборгованість з договором позики у розмірі 751 610 гривень 44 копійки, 36% річних у розмірі 310 610 гривень 74 копійки, судові витрати в розмірі 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) гривень, а всього 1 064 041 (один мільйон шістдесят чотири тисячі сорок одну) гривню 18 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути  переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          СУДДЯ                                                                Богінкевич  С.  М.