Справа №  2-1277/11

ЗАОЧНЕ           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                               УКРАЇНИ

          10.02.2011 року Подільський районний суд  міста Києва

          в складі головуючого – судді                              Богінкевич С.М.,

при секретарі:                                                  Коба О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що між нею та відповідачем 26.02.2000 року був укладений шлюб, від якого мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. 27.09.2007 року їх шлюб було розірвано. Також зазначила, що дитина є інвалідом дитинства, вона сама є інвалідом ІІ групи довічно, а оскільки відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дитини просить стягнути з відповідача аліменти на її користь.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача та її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, однак будь-яких заперечень щодо позову не надіслав, та не надіслав повідомлення про причини неявки, а тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі ст. 224  ЦПК України у порядку заочного розгляду, на підставі наявних у справі доказів з урахуванням думки позивачки, яка не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 26.02.2000 року по 27.09.2007 року (а.с.5-6), від якого мають спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Згідно медичного висновку №120/2 (а.с.12) та пенсійного посвідчення НОМЕР_1 (а.с.13) ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства.

Крім того, згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_2 (а.с.8) ОСОБА_1 - є інвалідом ІІ групи довічно.

Судом встановлено, що відповідач не виконує свого батьківського обов’язку по утриманню малолітньої дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України – батьки  зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.182 СК України – при призначенні  розміру  аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з положень ст. 183 СК України – частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, підтверджуються наведеними вище доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 110-112, 180-183 СК України, ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215, 209, 218, 224, 226-228 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 17 грудня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути  переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          СУДДЯ                                                                Богінкевич  С.  М.