Справа № 2-а-1380 / 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 квітня 2011 року  суддя Солом'янського районного суду міста Києва Коробенко С.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Солом'янського району в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України Солом'янського району в м. Києві про зобов'язання Відповідача нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006р. по 31.12.2010р.  Крім того, Позивач просив зобов'язати Відповідача призначити йому щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»для подальших виплат.

Ухвалою суду від 18 березня 2011 року скорочене провадження у справі відкрите в частині позовних вимог починаючи з 02.09.2010р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив наступне.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Позивач як дитина війни, має право на виплату соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Натомість Відповідач в порушення ст. 124 Конституції України та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р., не здійснював перерахування та виплату йому пенсії у передбаченому законодавством порядку та розмірах.

Відповідач по справі подав через канцелярію суду письмові заперечення, в яких зазначав про відповідність своїх дій чинному законодавству.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Встановлено, що Позивач є дитиною війни, як це визначено абз.1 п. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», про що свідчить відповідна відмітка у пенсійному посвідченні.

За змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок —20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Закон України №107 від 28.12.2007р. „Про Державний бюджет України на 2008 рік" (п. 41 розділ II) встановив надбавку до пенсії дітям війни в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте вказані зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N10-рп/2008. Таким чином, дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була відновлена з 22.05.2008р.

Законом України №2154 від 27.04.2010р. «Про державний бюджет України на 2010 рік», ніяких обмежень щодо дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не встановлено, тому вона продовжує діяти відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N10-рп/2008, проте Відповідачем при нарахуванні Позивачу пенсії вона не застосовується, що на думку суду є порушенням прав Позивача.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом з тим, судом встановлено, що Відповідачем підвищення як дитині війни нараховується у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р., яка суперечить положенням чинного Закону.

Таким чином, у зв'язку з визнанням Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) відповідних положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що вносили зміни у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Відповідач зобов'язаний здійснити Позивачу перерахування пенсії в межах строку, щодо якого відкрите провадження у справі.

Позовна вимога про зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок належної до виплати пенсії Позивачу із врахуванням щомісячного підвищення як дитиній війни у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»для подальших виплат також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень,чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Стаття 94 КАС України передбачає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею  документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, стягненню з держави на користь Позивача підлягає державне мито в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 71, 97, 158-163 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

          Позов ОСОБА_1 задовольнити в межах вимог, щодо яких відкрите провадження у справі.

          Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Солом'янського району в м. Києві щодо нарахування і виплати ОСОБА_1  державної соціальної надбавки як дитині війни всупереч вимогам статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо їх розміру за період часу з 02 вересня 2010 року до 21 квітня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Солом'янського району в м.Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної надбавки передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період часу з 02 вересня 2010 року до 31 грудня 2010 року (за вирахуванням виплат здійснених раніше).

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Солом'янського району в м.Києві з 21 квітня 2011 року здійснити перерахунок належної до виплати ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної надбавки до пенсії передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 3,40 гривень судових витрат.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня отримання стороною  її копії.

            Суддя: