Головуючий у 1 інстанції - Воробйова І.В..
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2011 року справа №2а-5842/10/0503 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Компанієць І.Д.
суддів Гаврищук Т.Г. , Білак С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2010 року по справі №2а-5842/10/0503 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради про стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною, -
В С Т А Н О В И Л А :
31.05.2010 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 16 жовтня 2007 року у сумі 1079,02 грн.. Вимоги обґрунтувала тим, що народила сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинен становити прожитковий мінімум для дітей віком до 6-ти років. Але відповідач, незважаючи на вимоги закону, недоплачував позивачці допомогу на сина у 2007 році.
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2010 року, позовні вимоги задоволені: стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 16 жовтня 2007 року у розмірі 1079,02 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляції зазначає, що позивачці виплачувалася в 2007 році допомога на дитину на підставі постанови КМУ №13 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми”, якими визначено порядок призначення та виплати зазначеної допомоги, яка не визнавалася неконституційною.
Сторони в судове засідання не з»явилися, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, встановила наступне.
ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5)
Позивачка перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради та отримувала грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2007 році (а.с.6)
Відповідно до п.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції, що діяла в 2007 році, позивачка мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленного законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.
Статтєю 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для дітей віком до 6-ти років встановлений з квітня 2007 року у розмірі 463 гривні, з жовтня 2007 року у розмірі 470 гривень.
Пунктом 14 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію частини 1 статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” зупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (справа №1-29-07 про соціальні пільги громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” пункт 14 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині визначення розміру виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років. Також визнано неконституційним положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону “України “Про державний бюджет на 2007 рік” щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не меньш 90 гривень для незастрахованих осіб та не меньше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 5,6 вказаного рішення Конституційного суду України вказано, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статтей зазначених законів, що визнані неконституційними. Це рішення КСУ є обов'язковим до виконання на теріторії України.
Виходячи з наведеного, з моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію ч.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Тому позивач з 09 липня 2007 року по 16 жовтня 2007 року включно мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною – сином ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму для дитини віком до 6-ти років, тобто у розмірі за період липень-вересень 2007 року 463 гривні щомісячно, за період жовтень-грудень 2007 року у розмірі 470 гривень щомісячно.
Відтак, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позивач мав право на перерахунок та сплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році з урахуванням фактично сплачених сум у розмірі встановленного законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років та стягнув з відповідача 1079,02 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції справа вирішена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що з врахуванням приписів частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу скаргу управління праці та соціального захисту населення Артемівської ради на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2010 року по справі №2а-5842/10/0503 – залишити без задоволення.
Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 вересня 2010 року по справі №2а-5842/10/0503– залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.
Головуючий суддя І.Д.Компанієць
Судді: Т.Г. Гаврищук
С.В.Білак