КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-365/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Мягкоход Ю.В.       

Суддя-доповідач:  Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                         Твердохліб В.А.,

суддів                                                              Троян Н.М., Бужак Н.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 18 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 (далі - Позивачі) звернулася в Солом»янський районний суд м.Києва з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва (далі - Відповідач) про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни.

Постановою Солом»янського районного суду м.Києва від 18.01.2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, та те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули,  а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

                     Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Позивачка  є особою, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», Відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

 На момент звернення Позивачки до суду, нарахування доплати до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону Відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»Позивачці щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Таким чином, Відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

                 Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у Позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України  «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч.ч. 1, 2  ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за  захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Позивачка з даним позовом  звернулася 17.12.2010 року, а тому суд першої інстанції повинен був позов задовольнити частково, а саме за період з 17.06.2010 року по 31.12.2010 року.

Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 року по 16.06.2010 року включно слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ч.2 ст. 99 та ч.1 ст. 100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду.

При цьому не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо виплати недоплаченої надбавки у конкретних сумах, оскільки суд не є органом, який має повноваження щодо нарахування та встановлення розміру даної надбавки.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача судового збору, оскільки відповідно до п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»від 21.01.1993 року пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільнені від сплати державного мита.

            Відповідно до п.3  ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

            За  п. 4  ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування  постанови або ухвали  суду  першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм  матеріального  або   процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.  

            Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.  

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С ТА Н О В И Л А :

           Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

            Постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 18 січня 2011 року –скасувати та прийняти нову постанову, наступного змісту.

              Адміністративний позов задовольнити частково.

          Позовні вимоги ОСОБА_2 про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2010 року по 16.06.2010 року включно –залишити без розгляду.

Зобов»язати Управління пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 17.06.2010 року по 31.12.2010 року, з врахуванням раніше виплачених сум.

            В  решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та  може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                               

Судді: