КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-806/11                            Головуючий у 1-й інстанції:   Бартко В.М.  

Суддя-доповідач:  Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"26" квітня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого                       Василенка Я.М.,

суддів                          Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Фастові на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Фастові про зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2011 позов задоволено: визнано дії УПФ України в м. Фастові про відмову в проведенні та виплат: пенсії ОСОБА_2 неправомірними; зобов'язано УПФ України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії, як особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду II групи, відповідно до чинної редакції ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком (з врахуванням її зростання), починаючи з 08.10.2010, за виключенням сум фактично проведених виплат державної пенсії; зобов'язано УПФ України в м. Фастів здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії, інваліду II групи, відповідно до чинної редакції ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, яг постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком (з врахуванням її зростання), починаючи з 08.10.2010, за виключенням сум фактично проведених виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю; зобов'язано УПФ України в м. Фастові здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати як непрацюючому пенсіонеру який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до чинної редакції ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (з врахуванням її зростання), починаючи з 08.10.2010, за виключенням сум фактично проведених виплат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вимоги апелянта про направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд не підлягають задоволенню, оскільки ні з матеріалів справи, ні навіть з доводів апеляційної скарги не вбачається підстав для цього, виключний перелік яких на момент подання апеляційної скарги був встановлений ст. 204 КАС України, а на даний час встановлений п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України (із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 № 2453-VI).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, особою, віднесеною до категорії 1, а також інвалідом II групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.

Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені на одну мінімальну заробітну плату.

Абзацем 3 статті 50 цього ж Закону встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796 розміри пенсій для інвалідів ІІ групи інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.

Розміри мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2006-2010 роках  встановлювались Законом України «Про державний бюджет»на відповідний рік.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 03.01.2002  № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та постанову КМ від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених підвищення до пенсії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 39, 50, 54 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України від 19.12.2006 № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»28.12.2007 № 107-VI внесені зміни до ст. ст. 39, 50, 54 Закону № 796, якими зменшено вищезазначені розміри підвищення до пенсії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.

При цьому, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, у 2010 році позивач мав право на отримання вищезазначених підвищення до пенсії, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону № 796, що вірно встановлено судом першої інстанції та в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не спростовано апелянтом.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Фастові –залишити без задоволення, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2011 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: