ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"11" травня 2011 р. Справа № 03/159-38
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕП"
на дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції Волинської області
у справі № 03/159-38 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Софіт-Люкс"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕП"
про стягнення 199 714,51 грн.
Суддя Дем'як В.М.
за участю представників сторін:
від скаржника: ОСОБА_1. - за дов. від 13.04.2009р.
від відповідача: ОСОБА_2. - за дов. від 24.02.2011р.
від кредитора: ОСОБА_3 - за дов. від 31.12.2010р.
Суть скарги: Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕП" звертаючись в суд з скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції Волинської області просить:
- зупинити стягнення заборгованості з ТОВ «НЕП» на користь ТОВ «Софіт-Люкс» на підставі ухвали господарського суду по справі № 03/159-38 від 23.12.09.
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області ОСОБА_2
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 24871875 від 02.03.11.
В обґрунтування вимог зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.03.11 є незаконною, упередженою, винесеною без дотримання порядку та з порушенням ст.ст. 6,11,12,17,19,25,31 Закону Україии „ Про виконавче провадження".
Як на підставу посилається на те. що оскаржувана постанова серії ВП № 24871875 від 02.03.11 про відкриття виконавчого провадження була отримана ТОВ «НЕП» 04.04.11 за вх. № 19/3, про що свідчить відтиск штампу поштової установи на конверті, з якого вбачається надіслання оскаржуваної постанови 02.04.11.
тобто при винесені оскаржуваної постанови було пошушено норми ст. ст. 6, 25, "Про виконавче провадження".
Разом з тим, державним виконавцем не дотримано вимог передбачених чинним законодавством, зокрема постанову про відкриття виконавчого провадження стороні виконавчого провадження у законом визначений строк - ТОВ «НЕП» направлено не було, про що свідчить відтиск штампу поштової установи на конверті, з якого вбачається надіслання оскаржуваної постанови 02.04.11, коли її було нібито винесено 02.03.11.
Також в порушення ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем не було роз 'яснено прав та обов 'язків боржнику - ТОВ «НЕП».
Також скаржник - ТзОВ "НЕП" зазначає , що державним виконавцем не дотримано вимоги ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження»так, як постанова про відкриття виконавчого провадження була відправлена на адресу ТОВ «НЕП» простим листом, а не рекомендованим зповідомленням про вручення.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»)
Проте, з оскаржуваної постанови від 02.03.11 слідує, що розгляд заяви про примусове виконання рішення здійснював начальник підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області Куляша О.О. Однак, в порушення ст.ст. 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», сама постанова підписана головним державним виконавцем Клехо Анатолієм Євгеновичем.
Крім того, зазначає, що ухвалою господарського суду Волинської області від 23.12.09 по справі № 03/159-38 було затверджено мирову угоду від 23.12.09 укладену між ТОВ «НЕП»та ТОВ «Софіт Люкс», та стягнуто з ТОВ «НЕП» судові витрати.
Згідно мирової угоди, ТОВ «НЕП» зобов'язувалось добровільно сплатити на користь ТОВ «Софіт Люкс» грошові кошти в сумі 199 711, 51 грн. згідно графіку погашення в строк до 25.07.10.
Отже, господарським судом Волинської області (ухвалою від 23.12.09) не приймалось рішення про стягнення з ТОВ «НЕП»суми основного боргу та не видавалось наказу на його виконання, окрім стягнення судових витрат (п. З ухвали).
Також, жодних належних доказів, що заборгованість ТОВ «НЕП» перед ТОВ «Софіт Люкс»становить саме 106 711, 51 грн. (а не наприклад 199711, 51 грн. - вся сума згідно мирової угоди) до заяви про відкриття виконавчого провадження в Підрозділ примусового виконання рішень не додавалось.
Зважаючи на вищевказане, скаржник вважає, що відкриття виконавчого провадження у справі суб'єктом оскарження на суму 108944, 66 грн. (106 711, 51 грн. + 1997, 15 грн. + 236 грн.) є безпідставним , оскільки вказана сума не підтверджена ні судовим рішенням господарського суду, ні наказом на його виконання в розумінні ст.ст. 115, 116 ГПК України.
За доводами скаржника, з моменту набуття чинності Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» мирова угода, затверджена судом, перестала вважатися виконавчим документом, а отже, й підлягати примусовому виконанню згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», а тому ухвала про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом і не підлягає примусовому виконанню згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження». Подання такої ухвали до органу виконавчої служби на виконання фактично означатиме пред'явлення до виконання мирової угоди, затвердженої судом, яка також не підлягає примусовому виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Вважаючи вище вказане вказану скаржник - ТзОВ "НЕП" дану постанову вважає незаконною, посилається на ч.6 ст.64 Закону України “Про виконавче провадження”.
Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у письмовому відзиві №4-37/3562 від 05.05.201р. (вх. №01-29/6163/11 від 10.05.2011р.) зазначає, що скаргу ТзОВ "НЕП" не визнає у повному обсязі з виходячи наступного:
Ухвала Господарського суду Волинської області №03/159-38 від 23.12.2010 про затвердження мирової угоди між ТзОВ «Софіт-Люкс»та ТзОВ «НЕП» про сплату основної суми боргу та стягнення з ТзОВ «НЕП» на користь ТзОВ «Софіт-Люкс»2233,15 грн. судових витрат, 28.02.2011 надійшла на адресу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області .
Відповідно до вимог ст.ст. З, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21.04.1999), головним державним виконавцем підрозділу ОСОБА_2 02.03.2011 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення судових витрат в сумі 2233,15 грн., копію якої в той же день надіслано сторонам виконавчого провадження та органу, який видав виконавчий документ. Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження ТзОВ «НЕП» (боржнику по виконавчому провадженню) запропоновано добровільно виконати рішення суду в семиденний строк.
Начальником підрозділу Куляшею О.О. 03.03.2011 в порядку ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999) проведено перевірку вказаного виконавчого провадження, про що винесено постанову. Згідно даної постанови, головним державним виконавцем підрозділу ОСОБА_2 02.03.2011 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали господарського суду в частині стягнення судових витрат на суму 2233,15 грн. Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження суперечить вимогам законодавства, то вона підлягає скасуванню.
Постановою начальника підрозділу Куляші О.О. від 03.03.2011 зобов'язано державного виконавця ОСОБА_2. винести постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали Господарського суду про затвердження мирової угоди в повному об'ємі.
На виконання постанови від 02.03.2011 державним виконавцем ОСОБА_2. повторно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ТзОВ «НЕП» на користь ТзОВ «Софіт-Люкс» 106711,51 грн. основного боргу, державного мита в сумі 1997,15 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,0 грн., всього 108944,66 грн.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 04.11.2010), 09.03.2011 винесено постанову про приєднання даного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
Що стосується несвоєчасного одержання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, то вказане питання врегульовано ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно ч.І вказаної статті за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ. На виконання вказаної норми Закону, підрозділом примусового виконання рішень 05.005.2011 винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 15.05.2011 (копія додається).
Таким чином, боржнику поновлено право на виконання рішення суду.
Крім того, 05.05.2011 головним державним виконавцем підрозділу ОСОБА_2. винесено постанову про випралення помилки у процесуальному документі, відповідно до вимог ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», якою виправлено допущену помилку у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Відповідач за скаргою стверджує, що на момент розгляду скарги боржника в суді дії підрозділупримусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області при виконанні ухвали господарського суду Волинської області №.03/159-38 від 23.12.2009 відповідають діючому законодавству.
Також, ВДВС Головного управління юстиції в поясннеі від 10.05.2011р. зазначє, що відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Господарським судом 31.03.2011 розглянуто заяву ТзОВ «Софіт-Люкс»про зміну способу виконання рішення суду. В ході розгляду заяви господарським судом інтереси ТзОВ «НЕП» в судовому засіданні представляв С.Книш. Оскільки в ході судового засідання досліджувались матеріали виконавчого провадження, то відповідно представнику ТзОВ «НЕП» про існування оскаржуваної постанови стало відомо 31.03.2011, а не 04.04.2011, як вказано у скарзі.
Крім того, у матеріалах виконавчого провадження наявна відмітка про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження представника ТзОВ «НЕП» С.Книша 01.04.2011. Скарга, яка є предметом розгляду в суді, датована 13.04.2011, тобто після закінчення скроку звернення до суду. У скарзі не заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку звернення до суду.
З матеріалів скарги , пояснень представника скаржника та головного державного виконавця, судом встановлено наступне:
23.12.2009р. ухвалою господарського суду Волинської області у даній справі затверджено мирову угоду від 23.12.2009р. укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “НЕП” згідно якої:
Товариство з обмеженою відповідальністю “НЕП” (43006, м.Луцьк, вул. Героїв УПА, 13, код ЄДРПОУ 13349945, р/р 2600701020391 у ВФ ВАТ «Кредобанк» м.Луцьк, МФО 303224) зобов’язується сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс” (юридична адреса: 02094, м.Київ, вул. Віскозна, буд.17, кор. 93-А; фактична адреса: 04119, м.Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8 «А», оф.311, ОКПО 32591365, ИНН 325913626528, р/р 26001401120832 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) основний борг в сумі 199 711,51 грн. згідно графіку: до 25.01.2010р. - 5000 грн.; до 25.02.2010р. –10 000 грн.; до 25.03.2010р. –10 000 грн.; до 25.04.2010р. - 10 000 грн.; до 25.05.2010р. –10 000 грн.; до 25.06.2010р. –10 000 грн.; до 25.07.2010р. - 144 711,51грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕП” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс” стягнуто державне мито в сумі 1 997 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Всього: 2 233 грн. 15 коп.
Крім того у тексті даної ухвали суд вказав, що остання набрала законної сили 23.12.2009р. та є виконавчим документом і дійсна для пред'явлення до виконання до 24.12.2012р.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження ухвала суду була пред'явлена стягувачем - ТзОВ "Софіт- Люкс" до примусового виконання 28.02.2011р.
02.03.2011р. державним виконавцем ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області було винесено постанову про відкиття виконавчого провадження по виконанню даної ухвали . однак лише в частині стягнення на користь ТзОВ "Софіт-Люкс" судових витрат по справі.
Постановою начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Волинській області від 03.03.2011р. зазначена постанова скасована та зобов'язано державного виконавця ОСОБА_2. винести постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди в повному об'ємі.
Як слідує із матеріалів виконавчого провадження ухвала державного виконавця про примусове виконання ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди вцілому датована також 02.03.2011р.
Викладені обставини, що передували відкриттю виконавчого провадження по виконанню ухвали про затвердження мирової угоди ставлять під сумнів факт винесення такої постанови саме 02.03.2011р.
Між тим, в силу приписів ст.21 Цивільного кодексу України , п.2 ст.249 Господарського кодексу України суд визнає незаконний та скасовує акт індивідуальної дії , який виданий органом державної влади, органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам законодавства і порушує законні права або інтереси.
Як встановлено судом, ухвала суду від 23.12.2009р., якою затверджено мирову угоду, укладену між ТзОв "Софіт-Люкс" та ТзОВ "НЕП" є виконавчим документом про що зазначено в тексті самої ухвали. Ухвала сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.
Згідно ст.3 Закону України "Пр виконавче провадження" чинного на момент відкриття виконавчого провадження та відповідно до змісту п.1 рекомендацій президії Вищого господарського суду України № 04-5/141 від 25.04.208р. з послідуючими змінами та доповненнями "Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України", якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" , то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Із матеріалів виконавчого провадження , а саме постанов головного державного виконавця ОСОБА_2. від 05.05.2011р. про виправлення помилки у процесуальному документі та відкладення виконавчих дій слідує, що право боржника на добровільне виконання ухвали суду не порушено, оскільки строк для добровільного її виконання продовжено до 15.05.2011р.
Примірник постанови про відкриття виконавчого провадження боржник отримав 04.04.2011р. про що свідчить штемпель на поштовому конверті.
Що стосується суми на яку відкрито виконаче провадження, а саме в розмірі 106 714,51 грн., то саме така заборгованість залишилась не сплаченою боржником на виконання мирової угоди, про що він стверджує у відзиві ( а.с.160).
Отже, судом встановлено, що виконавче провадження відкрито по виконанню ухвали суду, яка є виконавчим документом, на суму заборгованості, яка існувала на дату винесення постанови у боржника перед стягувачем та боржнику у виконавчому провадженні надано достатній строк для добровільного виконання ухвали.
Згідно ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження – це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом і іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Водночас, як визначено ст. 5 даного Закону, державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Разом з тим, суд взяв до уваги, що згідно ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення. ухвали суду є обов'язковими до виконання на всій території України.
Між тим, ухвала суду, яка набрала законної сили 23.12.2009р. та підлягала повному добровільному виконанню зі сторони скаржника до 25.07.2010р. ним не невиконана.
Беручи до уваги вищезазначене, дії головного державного виконавця ВДВС Головного управління юстиції є правомірними, неупередженими, такими, що не суперечать Закону України "Про виконавче провадження", а постанова про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду від 23.12.2009р. законною.
Суд, керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, Законом України “Про виконавче провадження” , ст. 121 -2 Господарського процесуального кодексу України,-
УХВАЛИВ:
1. В задоволенні скарги відмовити.
Суддя В. М. Дем`як