КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-688/09 Головуючий у 1-й інстанції: Сало Т.Б.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
У Х В А Л А
Іменем України
"31" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Желтобрюх І.Л.,
суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м.Вінниці на постанову Ленінського району м.Вінниці від 05 травня 2009р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про зобов’язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до начальника головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації визнання відмови у перереєстрації автомобіля неправомірною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, зобов’язати відповідача видати дозвіл на перереєстрацію Державтоінспекцією автомобіля.
Постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 01 грудня 2010 року вказаний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 01 грудня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволені вимог.
Справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197, 41 КАС України.
Розглянувши наявні в справі матеріали та перевіривши доводи апеляції за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалах справи, ОСОБА_4 отримав автомобіль Фольксваген Венто 1994р. випуску, як гуманітарну допомогу, що підтверджується довідкою №04/45 від 14.03.2002р. Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.02.2009р., актовий запис №4 –ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Позивач ОСОБА_2, який є онуком ОСОБА_4, на день смерті проживав з ним та здійснював догляд, що підтверджується довідкою Сугатівською сільською радою Могилів-Подільського району Вінницької області.
ОСОБА_2 звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації щодо надання дозволу (довідки) на переоформлення автомобіля на його ім’я, оскільки є спадкоємцем померлого.
Відмовляючи у наданні вказаного дозволу, відповідач посилався на положення п.41 Постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006р. «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», яким передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
Однак, таке посилання відповідача є необґрунтованим, оскільки в період отримання автомобіля ОСОБА_4 діяла Постанова Кабінету Міністрів України №999 від 08.09.1997р. «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», яка в подальшому, відповідно до Постанови КМ України №999 від 19.07.2006р. «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», втратила чинність.
Відповідно до п. 37 Постанови КМ України №999 від 08.09.1997р. «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення.
Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушеним.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з положенням статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови відповідача у видачі дозволу на перереєстрацію автомобіля на підставі п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006р. «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями».
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м.Вінинці залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 05 травня 2010 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх
Судді: О.О. Шостак
Я.С. Мамчур