РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29.03.2011 р.                                                                                                                        № 2-2078/11

суддя Солом’янського районного суду м. Києва

при секретаріБобровник О.В.

Славовій Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву  ОСОБА_1

доПАТ «УкрСиббанк»

ОСОБА_2

ОСОБА_3

провизнання недійсними договорів про надання споживчого кредиту, іпотеки, поруки та зобов’язання прийняти платіж з розстрочкою

В С Т А Н О В И В:

      Позивач в січні 2011 року звернувся до суду з позовом і просить визнати недійсним договір пр онадання споживчого кредиту № 11335189000 на суму 197 000 доларів США, що дорівнює в еквіваленті 994 850 грн. між ОСОБА_1 та «УкрСиббанк»від 25 квітня 2008 року, визнати недійсним договір іпотеки № 83265/6622 від 25 квітня 2008 року укладений між «УкрСиббанк»та ОСОБА_2, визнати недійсним договір поруки № 198218 від 25 квітня 2008 року укладений між «УкрСиббанк»та ОСОБА_3, зобов’язати відповідача прийняти у позивача суму у розмірі 835 209 грн. 23 грн. з розстрочкою платежів на 100 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 8352 грн. 09 коп.

      Посилається в позові на те, що 25.04.2008 року між ним та ПАТ «УкрСиббанк», був укладений Договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого йому було надано кредит в розмірі  197 000 дол. США.

      Кредит ним брався для поточних потреб.

      Виконання ним свої зобов’язань перед відповідачем було забезпечено іпотечним договором № 83265/6622 від 25.04.2008 року та договором поруки № 198218 від 25.04.2008 року.

      Пізніше позивачем було виявлено, що укладений з відповідачем договір не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує його права та інтереси.

      Виходячи з цього, вважає, що визначення договірних зобов’язань в іноземній валюті є несправедливою умовою договору з боку ПАТ «УкрСиббанк», оскільки це є порушенням закону - ст.524 ЦК України, відповідно до якої зобов’язання мають виражатися в грошовій одиниці України - гривні.

      ПАТ «УкрСиббанк» знав про негативні наслідки споживчого кредитування в валюті, а тому, всупереч принципу добросовісності, свідомо допускав настання дисбалансу договірних прав на шкоду їй.

      Крім того, у ПАТ «УкрСиббанк» була відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України, яка б дозволяла використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору.

      Виходячи з цього, вважає, що при укладенні договорів ПАТ «УкрСиббанк» діяв недобросовісно, а тому умови договорів є несправедливими та підлягають визнанню недійсними.

      Позивач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

       В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

      Представник ПАТ «УкрСиббанк» проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, надавши їх у письмовому вигляді. Зазначаючи, що єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Враховую наявність у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення банком кредитних операцій у валюті не суперечить нормам чинного законодавства України.

      ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась та свого представника не направила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

      ОСОБА_3. в судове засідання не з’явився та свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

      Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

      Відповідно до ст. ст.626 та 627 ЦК України  договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків.

      Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

      Судом встановлено, що 25.04.2008 року між сторонами був укладений Кредитний договір, відповідно до якого відповідач надав позивачу кредит в розмірі 197 000 дол. США на умовах оплати 14 % річних за користування кредитом і строком погашення до 27.04.2015 року.  

      Згідно з умовами кредитного договору цільовим використанням кредиту є поточні потреби.

/ а.с. 12-18/

      Всі умови Кредитного договору сторонами були узгоджені та підписані.

      25.04.2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» був укладений договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець передає іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором.

                                                            /а.с. 8-9/

      25.04.2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «УкрСиббанк»був укладений договір поруки № 198218, відповідно до якого поручитель несе солідарну відповідальність з Позичальником перед кредитором за виконання зобов’язань по кредитному договору.

                                                            /а.с. 10-11/

      Ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов”язковими відповідно до актів цивільного законодавства.    

      Аналізуючи дану норму закону, а також викладене вище, суд приходить до висновку, що договори кредитний, іпотечний та поруки були укладені за взаємною згодою сторін, відповідають домовленості сторін, викладеній в них, а тому мають виконуватися сторонами.

      Відповідно до ст.629 та 638  ЦК України договір є обов”язковим для виконання сторонами.

      Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

      Виходячи з викладеного вище, порядку, умов та обставин укладення Договору про надання споживчого кредиту, Договір іпотеки, Договору поруки між сторонами, добровільності даних договорів з боку позивача, суд приходить до висновку, що їх умови відповідають нормам цивільного законодавства України, не суперечать іншим актам цивільного законодавства, а тому мають виконуватися сторонами.

      Суд не приймає до уваги твердження позивача, виходячи з наступного.

      ч.1 ст.524 ЦК України дійсно передбачено вираження зобов’язання в національній валюті України.

      ч.1 ст.533 також регулює виконання грошового зобов’язання в гривнях.

      В той же час, ч.2 ст. 524 та ч.2 ст.533 ЦК України  передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

      Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

      Як вбачається з кредитного договору, валютою як кредитування, так і повернення є дол. США.

      Проти умов договору з відповідачем позивач не заперечувала і незгоди з його умовами не виявляла, тобто погодилась.

      Порядок та підстави недійсності правочину врегульовані ст. 215 ЦК України в разі недодержання вимог ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

      Суд вважає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про факт недодержання цих вимог, а тому і відсутні правові підстави для задоволення її вимог.

      Таким чином, суд вважає, що при укладенні договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору та договору поруки з позивачем відповідач діяв в межах закону, укладенням даних договорів права позивача з вини відповідача порушені не були, а тому відсутні підстави для задоволення її вимог.

Виходячи з викладеного вище, керуючись ст. 15, 16, 526, 624-629, 638, 652 ЦК України, ст. ст. 57-60, 209, 212-214 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

       Позов залишити без задоволення.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: