Справа № 2-822 / 11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 березня 2011 року                               Солом’янський районний суд м. Києва

         в складі: головуючого судді                     Коробенка С.В.

             при секретарі                                Бусленко А.А.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугілля України», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2010 року Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного страхового товариства «Вексель»та Державного підприємства «Вугілля України»та просив стягнути з Відповідачів суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в розмірі 109867,90 гривень. Зокрема, Позивач просив стягнути з АСТ «Вексель»суму страхового відшкодування в розмірі 24990 гривень, а непокриту страховим відшкодуванням суму в розмірі 84877,90 гривень стягнути з ДП «Вугілля України».

В подальшому Позивач збільшив розмір своїх позовних вимог до ДП «Вугілля України»до 109867,90 гривень, а позовні вимоги до АСТ «Вексель»за клопотанням представника Позивача були залишені без розгляду.

Під час розгляду справи судом було залучено в якості третьої особи ОСОБА_2.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що 31 листопада 2009 року на вулиці Полупанова у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю належного Позивачу на праві власності автомобіля «Hyundai», д/н НОМЕР_1, під його ж керуванням та автомобіля марки «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Державному підприємству «Вугілля України», під керуванням водія ОСОБА_2.

Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 29 грудня 2009 року дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2.

Відповідно до Висновку  №183 від 10.02.2010р. ТОВ «Альфа Плюс» вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Hyundai», д/н НОМЕР_1, становить 109867,90 гривень.

Оскільки Державним підприємством «Вугілля України»було застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну під час використання автомобіля «Тойота», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_1. звернувся до АСТ «Вексель»із заявою про виплату страхового відшкодування, як до страховика Відповідача. Проте зазначена страхова компанія була визнана банкрутом, і на сьогодні отримати від неї страхове відшкодування Позивач вважає неможливим. Тому Позивач, посилаючись на ст. 528 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі невиконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам, просить стягнути з Відповідача ДП «Вугілля України»усю суму заподіяного діями працівника Відповідача матеріального збитку.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав.

Представник Відповідача у судовому засіданні фактичні обставини справи визнав, підтвердивши, що дійсно, ОСОБА_2., який був визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді, на той час працював водієм в ДП «Вугілля України», ДТП сталася під час виконання ним трудових обов'язків. Разом з тим, представник Відповідача проти позову заперечував, наполягаючи на тому, що цивільно-правова відповідальність ДП «Вугілля України»застрахована, а тому не вбачається підстав для стягнення з підприємства усієї суми заподіяного збитку. Крім того, представник Відповідача не погоджувався із розміром заподіяного Позивачу матеріального збитку, вважаючи його значно завищеним. Разом з тим, клопотання про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи було ним відкликано.

Третя особа по справі ОСОБА_2. повідомлявся про слухання справи шляхом направлення судових повісток, проте жодного разу у судове засідання не з'явився. Суд ухвалив за можливе розглядати справу у його відсутність.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Позивачу на праві власності належить автомобіль «Hyundai», д/н НОМЕР_1, а Відповідачу - автомобіль «Тойота», д/н НОМЕР_2.

31 листопада 2009 року на вулиці Полупанова у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «Hyundai», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1. та автомобіля марки «Тойота», д/н НОМЕР_2, під керуванням штатного водія підприємства ОСОБА_2.

Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 29 грудня 2009 року №3-13687/09 дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, а вина ОСОБА_1. у дорожньо-транспортній пригоді не встановлена. (а.с.10)

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai», д/н НОМЕР_1, становить 109 867,90 гривень, що підтверджується Висновком №183 автотоварознавчого дослідження від 10.02.2010р., складеним ТОВ «Алфа Плюс». (а.с.11-20)

Даний розрахунок матеріального збитку є єдиним у справі, Відповідач, заперечуючи його правильність, жодних доказів в обґрунтування своєї позиції не надав, від заявленого клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи в подальшому відмовився. Тому саме Висновок №183 від 10.02.2010р. ТОВ «Алфа Плюс» повинен бути покладений в основу даного судового рішення.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Тому за загальним правилом, ДП «Вугілля України»є відповідальним за заподіяну своїм працівником ОСОБА_2. Позивачу матеріальну шкоду.

Разом з тим, встановлено, що цивільна відповідальність водія автомобіля «Тойота», д/н НОМЕР_2, була застрахована  у відповідності до Полісу №НОМЕР_3 від 30.05.2009р., укладеного між ДП «Вугілля України»та Акціонерним страховим товариством «Вексель». (а.с.22)

Суд не може погодитись із позицією Позивача про те, що у зв'язку з відсутністю будь-яких правовідносин між ним та АСТ «Вексель»він позбавлений можливості звертатись з позовними вимогами до АСТ «Вексель».

Так, відповідно до ст. ст. 3 - 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне (транспортне) страхове бюро України та потерпілі.

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Тобто цей закон є спеціальним у сфері страхування цивільно-правової відповідальності, яка здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників шляхом здійснення такого відшкодування страховиком при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку саме страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Встановлено, що ліміт страхової відповідальності АСТ «Вексель»за Полісом №НОМЕР_3 становить 25500 гривень (при наявності франшизи в розмірі 510 гривень).

Таким чином, розмір застрахованої майнової відповідальності Відповідача частково покриває шкоду, заподіяну автомобілю «Hyundai», д/н НОМЕР_1, а тому в даному випадку відповідальність підприємства, працівник якого є винним у заподіянні шкоди, обмежується сумою франшизи в розмірі 510 гривень та тією сумою матеріальної шкоди, яка не покривається лімітом страхового відшкодування (на підставі ст. 1194 ЦК України). Так, стягненню з ДП «Вугілля України»на користь ОСОБА_1. підлягає сума в розмірі 84877,90 гривень.

Та обставина, що АСТ «Вексель»визнане банкрутом не дає суду підстави для стягнення повної суми матеріального збитку з ДП «Вугілля України», оскільки в даному випадку права як страхувальника, так і потерпілої особи захищені ст.20.3 Закону, де передбачено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки, для виконання яких у страховика, який ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами МТСБУ.

З урахуванням часткового задоволення позову, стягненню з Відповідача підлягають судові витрати пропорційно до задоволених вимог Позивача –держмито в розмірі 848,78 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Керуючись Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. , 1172,  1194 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11 , 57-60, 88,  212-215, 218, 226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 84877,90 грн (вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят сім гривень 90 копійок), а також судові витрати в розмірі 968,78 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: