КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-501/10                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Красюк Г.П.

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"21" квітня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2010  позовні вимоги задоволено. Визнано дії відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком протиправними. Зобов’язано відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 травня 2010 по 09 листопада 2010 року з урахуванням фактично сплачених коштів.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова  суду –зміні  з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу підлягає здійсненню перерахунок пенсії згідно з підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком.

З таким висновком суду повністю не можна погодитися, оскільки судом не визначено правові норми, які належать застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосуються розміру мінімальної пенсії за віком та виплати щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.    

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а тому відповідно до Закону України від 01.01.2006 р. «Про соціальний захист дітей війни», їй повинна була виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але така була виплачена лише частково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії.

 На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону про соціальний захист дітей війни.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але не визначив правову норму, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосуються розміру мінімальної пенсії за віком, та виплати щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити.

      Згідно зі  п.2 ч.1 ст. 198, п. 1 ч. 1, 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області – залишити без задоволення.  

          Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 –змінити.        

          Абзац третій постанови Шполянського районного суду Черкаської області від 16 листопада 2010 викласти в наступній редакції:

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги до пенсії, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 09 травня 2010 року по 09 листопада 2010 року включно з урахуванням проведених виплат, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

В іншій частині постанову залишити без змін.            

Постанова набирає законної сили  з моменту проголошення, а якщо її було прийнято  за наслідками  розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті  254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням  суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя:                                                         Г.В.Земляна

Судді:                                                                                Т.М.Грищенко

                                                                                           В.Е.Мацедонська