Солом'янський районний суд міста Києва

________________________________________________________________                  

Справа   2-а-1364/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25.03.2011                     м. Київ

Суддя Солом’янського районного суду м. Києва Бобровник О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії,

в с т а н о в и в:

01 березня 2011 року ОСОБА_1. звернулась в суд з зазначеним позовом до УПФ України в Солом’янському районі м. Києва.

Свої вимоги мотивує тим, що у листопаді 2010 року звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Пенсія була перерахована з порушенням вимог закону, а саме: із застосуванням показника заробітної плати в середньому га одну особу по Україні за 2007 рік, а не за 2009 рік як передбачено ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Вважає, що такий перерахунок порушує її права, тому просить суд зобов’язати УПФ України в Солом’янському районі м. Києва перерахувати та виплатити їй пенсію з 01 листопада 2010 року з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік на підставі статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З письмових заперечень представника відповідача вбачається, що проти задоволення позову вона заперечує. У письмових запереченнях зазначено, що при перерахуванні позивачу пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік Управління діяло в межах чинного законодавства.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, судове засідання не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженому Постановою КМ України від 24.10.2007 № 1261 та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно Головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261, постановами правління, наказами Фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно-правовими актами, Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим Постановою Пенсійного фонду від 25.02.2008 року № 5-5.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини І статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання з інших джерел).

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Пунктом 26 ст. 71 Закону України про Державний бюджет на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ч.4. ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № І07-VI були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції Закону № 107) передбачала проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визнавався згідно ст. 40 Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема до частини 4 статі 42.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.

Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачці була призначена пенсія за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням. Перебуваючи на пенсії, позивач продовжувала працювати, що підтверджується відповідним записом у її трудовій книжці. У зв'язку з тим, що вона є працюючим пенсіонером та після попереднього перерахунку пенсії має більше 24 місяців страхового стажу, то має право на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, що передбачено ст. 42 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач 15.11.2010 року звернулась до відповідача з письмовою заявою та відповідними документами на перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру у відповідності до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-ІV та п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Однак відповідач, визнаючи право позивача на перерахунок пенсії в 2010 році з врахуванням -  стажу  та  заробітку,   при   цьому   використовує  для перерахунку показник середньої заробітної  плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2007 рік - в сумі 1197,91 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян».

У відповідності до п. 4 ст. 4 ЦК України Постанови Кабінету Міністрів України є актами цивільного законодавства. До повноважень Кабінету Міністрів України, визначених ст. 116 Конституції України, зокрема, належить забезпечення проведення політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Порядок здійснення зазначеного перерахунку був визначений пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме: « у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону».

З 04.03.2008 року діє Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, затверджений Постановою Пенсійного фонду від 01.02.2008 року № 4-4, за яким і обчислено показник середньої заробітної плати (доходу) за 2009 року –1650,43 грн., що застосовується при обчисленні новопризначених пенсій у 2010 році у відповідності до пп. 2 п. 11 Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року.

Проте, Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва перерахунок пенсії позивачу у 2010 році був здійснений із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік - 1197,91 гри., незважаючи на те, що був затверджений показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу, у розмірі 1650,43 грн., який застосовується при визначенні коефіцієнту заробітної плати за 2009 рік при призначенні пенсій у відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В перерахунку пенсії з врахуванням цього показника середньої заробітної плати позивачу було відмовлено з посиланням на спільний лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року.

В п.1.4 Наказу Мін'юсту України від 12.04.2005 року № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»зазначено, що нормативно-правовий акт це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.

Нормативно-правові акти Пенсійного фонду України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством (п.7. Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року N 1261). Лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року був опублікований в газеті «Все про бухгалтерський облік»01.06.2009 року, але ця публікація носила інформаційний, а не офіційний характер.

Виходячи з цього, вказаний лист, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, не є нормативно-правовим актом, не зареєстрований в Мін'юсті, як це передбачено Указом Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», та ніде офіційно не оприлюднений, що суперечить ст. 57 Конституції України. Таким чином, спільний лист від 11.03.2009 року Мінпраці та Пенсійного фонду України незаконно змінює діючий порядок перерахунку пенсій та істотно обмежує право на перерахунок пенсії, оскільки, будучи службовою кореспонденцією, не може встановлювати нову правову норму щодо механізму перерахунку пенсій у 2010 році.

У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу.

У відповідності з положеннями Конституції України зміст та обсяг існуючих прав і свобод не може бути звужений при прийнятті нових чи внесенні змін у діючі закони (ч. 3 ст. 22 Конституції), конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, і юридичними засобами - здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Таким чином, проведення відповідачем перерахунку пенсій у 2010 році відповідно до п. II постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік - 1197,91 грн., немає під собою правового обґрунтування, не підкріплене посиланнями на норми чинного законодавства і є всього лише спробами незаконно звузити права працюючих пенсіонерів і в 2010 році перераховувати пенсію в заниженому розмірі.

Подібні спроби відмічені і засуджені в Постанові Верховної Ради України № 1700-ІV від 11.05.2004 року «Про сучасний стан пенсійного забезпечення і впровадження пенсійного страхування в Україні», за змістом п.2 якої вважається неприпустимим і таким, що суперечать Конституції України, невиконання законів у сфері пенсійного забезпечення та будь-які спроби звузити обсяг чи зміст існуючих прав пенсіонерів, які встановлені законодавчими актами.

Такої ж правової позиції дотримуються Уповноважений з прав людини Н. Карпачова, яка листом «Про усунення порушень прав громадян на перерахунок пенсії»від 30.04.2009 року звертала увагу Міністра праці та соціальної політики України на існуюче порушення.

Федерація профспілок України офіційним листом №04/01-16/630 від 26.03.2009 року до Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України вимагала відкликати їх спільний лист від 11.03.2009 року.

Голова Федерації профспілок України звернувся до Прем'єр-Міністра України листом від 30.04.2009 року з вимогою вжити вичерпних заходів до відкликання спільного листа Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року як такого, що порушує права працюючих пенсіонерів, та привести порядок перерахунку їх пенсій у відповідність з нормами чинного законодавства.

Своїм зверненням Федерація профспілок України до Міністерства юстиції України просила надати офіційне роз'яснення щодо правомірності дій Мінпраці та Пенсійного фонду України в частині проведення перерахунку пенсій відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік (1197,91 грн.) замість аналогічного показника за 2008 рік, як того вимагає стаття 40 зазначеного Закону. У відповіді Міністерства юстиції України № 8613-0-26-09-21 від 17.07.2009 року повідомляється, що встановлення нових правових норм листами є порушенням законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у зв'язку з цим вони підлягають негайному відкликанню з місць застосування та скасуванню. Листом Міністерства юстиції України до Мінпраці та Пенсійного фонду України повторно зверталось з вимогою відкликати спільний лист від 11.03.2009 року з місць застосування та його скасування. Крім того, позивач також звертала увагу суду, що протягом 2005-2008 років для перерахунку пенсій відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»органами Пенсійного фонду застосовувався показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, і при цьому будь-яких різних тлумачень щодо застосування такого порядку не виникало.

Так, в 2006 році для перерахунку пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва застосовувався показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2005 рік. Відповідно до листів Пенсійного фонду України показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік становить - 1197,91 грн., за 2008 рік - 1573,99 гри., за 2009 рік –1650,43 грн.

Крім того, проведений управлінням перерахунок пенсії позивачці у 2010 році, виходячи із показників заробітної плати (доходу) в середньому одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески при призначенні пенсії та їх перерахунку з урахуванням стажу та заробітку, набутого після призначення пенсії, відповідно до роз'яснень спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №120/0/18-09/039 та № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, тобто врахування показника заробітної плати для обчислення пенсії за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., є безпідставним, як з огляду на недоведеність приписів зазначених листів вимогам Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії відповідно до підпункту 3 пункту II постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії за 2010 рік є протиправними, оскільки не відповідають вищевказаним вимогам закону, а тому позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На день розгляду справ  судом чинною редакцією ст. 40 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що при перерахунку пенсії слід застосувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, а не показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні –як було зазначено у редакції цієї статті, що визнана неконституційною.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин, оскільки позовні вимоги позивачем не змінювались, суд вважає за можливе вийти за межу позовних вимог та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням показника середньої зарплати по економіці України за 2009 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частин7ою другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п’ятою статті 48 цього Закону, провадиться в наступні строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії –з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до  15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки з заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1. звернулась до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва 15 листопада 2010 року, а з позовом до суду –01 березня 2010 року, тому перерахунок пенсії має бути здійснений з 01 листопада 2010 року.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 03 гривні 40 копійок судового збору відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 22, 46 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, –

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 календарний рік на підставі статей 40, 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 02 вересня 2010 року.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 03 гривні 40 копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: