КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2-а/2570/31/2011 Головуючий у 1- й інстанції Бородавкіна С.В.
Суддя - доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
21 квітня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Земляної Г.В.
суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 січня 2011 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі позивач ФОП ОСОБА_2.) звернулася до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21 жовтня 2010 року № 0002651740/1.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 січня 2011 року позовна заява ФОП ОСОБА_2 залишена без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді –скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції послався на недотримання позивачем вимог ч. 5 ст. 99 КАС України, а саме місячного строку звернення, у зв’язку з чим відповідно до ст. 100 КАС України його позов залишено без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
У відповідності до ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк .
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, виходив саме з вимог ч. 5 ст. 99 КАС України, однак такий висновок є помилковим, з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 99 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження по даній справі, також оскаржувалися і в адміністративному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи податкове повідомлення рішення № 0002651740/0 від 11 серпня 2010 року було оскаржено в адміністративному порядку за наслідком якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 21 жовтня 2010 року № 0002651740/1.
При цьому судом першої інстанції не було встановлено коли саме було отримано позивачем останнє повідомлення-рішення від 21 жовтня 2010 року № 0002651740/1.
Отже не можливо відрахувати місячний строк для судового оскарження позивачем вищезазначеного рішення.
Таким чином, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.
Крім того слід зазначити, що судом першої інстанції була порушена процедура залишення позовної заяви без розгляду.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Як вбачається з ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Разом з тим суддя одноособово прийняв рішення про залишення позовної заяви без розгляду без виклику сторін у судове засідання.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, судом першої інстанції не взято до уваги вимогу ч.2 ст. 102 КАС України, відповідно до якої, суд в судовому засіданні вирішує питання щодо можливості залишення позову без розгляду або про поновлення пропущеного строку, внаслідок чого порушено норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 99,100, 102, 197, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 –задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 січня 2011 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Т.М.Грищенко
В.Е.Мацедонська