Головуючий у 1 інстанції - Олейнікова Г.М.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року справа №2а-2129/10/1226
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чумака С.Ю.
суддів
Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 2 листопада 2010 року у справі № 2а-2129/10/1226 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що отримує пенсію за віком та продовжує працювати, у зв’язку з чим має право на перерахунок пенсії у відповідності зі ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV ( далі – Закон № 1058), де зазначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Також вважає, що при перерахунку пенсії повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням ( перерахунком) пенсії, тобто за 2009 рік, а не за 2007 рік, як незаконно застосовує відповідач.
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги позивача були задоволені - дії відповідача визнано неправомірними та зобов’язано останнього здійснити позивачу перерахунок пенсії з 1 вересня 2010 року з урахуванням середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції,та постановити нову якою відмовити позивачу в задоволенні його позову у повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 197 КАС України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши справу в межах апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач знаходиться на обліку в УПФУ в місті Свердловську Луганської області та отримує пенсію за віком.
13 вересня 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач зробив перерахунок пенсії з урахуванням додаткового стажу та показника заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік.
Згідно ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Згідно ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за певною формулою із застосуванням в тому числі показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, якщо перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього ж Закону, то ця заробітна плата відповідно до ч. 2 ст. 40 даного Закону повинна обчислюватись із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто в даній справі за 2009 рік.
При цьому колегія суддів вважає, що оскільки ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 відсилає у випадку перерахунку пенсії до положень статті 40 цього Закону, то у випадку такого перерахунку для обчислення пенсії потрібно застосовувати формулу заробітної плати (доходу), яка міститься в ч. 2 ст. 40 даного Закону, в тому числі і показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням ( перерахунком) пенсії.
Частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок пенсії, проводиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії – з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
З викладеного вбачається, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивача з 1 вересня 2010 року.
При цьому суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що розмір пенсії повинен розраховуватися у відповідності із певними постановами Кабінету Міністрів України або листами Мінпраці та Пенсійного Фонду України, оскільки статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами. Жодних законних підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2007 рік у відповідача в теперішній час немає.
Згідно п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 40 та 42 Закону № 1058, які в подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп. 2008 визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст. 40 та 42 Закону № 1058, положення яких і повинні застосовуватися органами Пенсійного Фонду при перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам, у зв’язку з чим суд не приймає до уваги доводи відповідача, що рішення про поновлення дії ст. 40 та 42 Закону № 1058 у попередній редакції після рішення Конституційного Суду України не приймалось, тому їх положення не можуть бути застосовані при перерахунку пенсій.
Вказаний висновок колегією суддів зроблений також з урахуванням позиції Конституційного Суду України при прийнятті рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп2010, який зазначив, що визнання неконституційним Закону № 2222 означає відновлення дії попередньої редакції норм Конституції України, які були змінені, доповнені та виключені Законом N 2222. Це забезпечує стабільність конституційного ладу в Україні, гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, цілісність, непорушність та безперервність дії Конституції України, її верховенство як Основного Закону держави на всій території України.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що «середня заробітна плата (доход) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні», показник якої застосований в Постанові № 530, дійсно не є тотожною «середній заробітній платі працівників, зайнятих у галузях економіки України», що зазначена в ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 в редакції до змін, які визнані неконституційними, на що послався в апеляційній скарзі відповідач.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 7 статті 9 КАС України щодо застосування аналогії закону, а також, приймаючи до уваги, що в теперішній час у зв’язку із скасуванням та непоновленням після рішення КСУ від 22.05.2008 року методики розрахунку показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, єдиним показником середньої заробітної плати для обчислення пенсії, який розраховується та застосовується, є саме показник заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, і саме цей показник застосовується відповідачем при призначенні пенсій, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перерахунок пенсії необхідно проводити, виходячи з розміру того показника середньої заробітної плати, який застосовується в теперішній час органами Пенсійного Фонду України для обчислення пенсії, а саме, показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік
По суті спір між сторонами стосується лише того, за який рік при перерахунку пенсії позивача відповідач повинен застосовувати показник середньої заробітної плати – за 2007 чи 2009.
При цьому колегія суддів при вирішенні справи визначальним вважає наявність у позивача самого права на перерахунок пенсії, а тому відсутність на теперішній час методики розрахунку показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, не повинна перешкоджати реалізації прав громадянина, які надані йому діючим законодавством.
За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183?, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області – залишити без задоволення.
Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 2 листопада 2010 року у справі № 2а-2129/10/1226 – залишити без змін.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: С.Ю.Чумак
Судді: Д.В.Ляшенко
Л.В. Ястребова