Справа № 2-а-165 / 11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 березня 2011 року                       м. Київ          

Солом'янський районний суд міста Києва у складі

Головуючого судді           Коробенка С.В.

при секретарі                     Бусленко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення,

В С Т А Н О В И В :

13 грудня 2010 року Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Позивач  просить суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Солом'янського району в м. Києві, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно, Позивач просить зобов'язати Відповідачів здійснити нарахування та виплату зазначеної допомоги за 2010 рік у відповідності до чинного законодавства.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до ст.48 Закону України від 28.02.1991р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»він, як інвалід 2 групи має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати допомоги.

Разом з тим, Позивач вказує на те, що у 2010 році йому не було виплачено допомогу у повному розмірі відповідно до зазначеного Закону, у зв'язку з чим він вважає свої права порушеними та звернувся до суду за їх захистом.

У судовому засіданні Позивач позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації (Відповідача-1) проти позову заперечував. Пояснив, що у 2010 році відповідно до діючого законодавства Позивачу призначалась до виплати суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду 2 групи в розмірі 120 гривень. Представник Відповідача наголошує на тому, що зазначена Постанова Кабінету Міністрів України неконституційною не визнана, а тому є обов'язковою для виконання Відповідачем-1.

Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (Відповідач-2) у судове засідання представника не направив, про слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд ухвалив розглядати справу у відсутність представника Відповідача-2 на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення  Позивача та представника Відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1. згідно довідки Спеціалізованої радіологічної медико-соціальної експертної комісії є інвалідом ІІ групи з 03.11.2008р. із захворюванням, яке пов'язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с.4)

Частина четверта статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»надає право учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідам ІІ групи на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

Згідно підпункту 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI, статтю 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було викладено у новій редакції. Проте згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 внесені до вказаної статті зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статті 48 Закону була відновлена у попередній редакції.

Як встановлено судом, у 2010 році Позивач отримував щорічну допомогу на оздоровлення у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою було встановлено інший розмір щорічної допомоги на оздоровлення зазначеним категоріям осіб. Зокрема, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягав виплаті такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам I і II групи - 120 гривень.

Таким чином, розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто –в даному випадку –норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що в листопаді 2010 року Відповідачем-1 було здійснено нарахування щорічної допомоги Позивачу в розмірі 120 гривень. У вказаних розмірах щорічні допомоги були виплачені Відповідачем-2.

У зв'язку з викладеним, вимоги Позивача про визнання незаконними дій Відповідача-1 та Відповідача-2 щодо не нарахування та не виплати йому допомоги в 2010 році у відповідних розмірах є обґрунтованими. Тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, суд  -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації щодо донарахування ОСОБА_1 за 2010 рік щорічної допомоги на оздоровлення в порядку ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації донарахувати ОСОБА_1 за 2010 рік щорічну допомогу на оздоровлення в порядку ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат (за вирахуванням раніше здійснених виплат).

Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 за 2010 рік щорічну допомогу на оздоровлення в порядку ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 5 (п'яти) мінімальних заробітних плат (за вирахуванням раніше здійснених виплат).

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна  скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти  днів з дня отримання стороною копії постанови.

Суддя: