Справа № 2-1637/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 квітня 2011 року                                                                                                                  м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Прокопчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «АРМА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Державна іпотечна установа про розірвання договорів, зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2010 року позивачі звернулись в суд з зазначеним позовом до ТОВ КБ «АРМА», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про розірвання договорів, зобов’язання вчинити дії.

Свої вимоги мотивували тим, що 13 лютого 2008 року між ТОВ КБ «АРМА»та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 21/02/980-N/10. Відповідно до умов зазначеного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 700000 гривень, а відповідач зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 05 серпня 2024 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12 % річних.

13 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ КБ «АРМА»було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого з метою забезпечення належного виконання зобов’язань по кредитному договору ОСОБА_1 передала в іпотеку ТОВ КБ «АРМА»квартиру АДРЕСА_1

13 лютого 2008 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ КБ «АРМА»був укладений договір поруки № 21/02/980-N/10, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов’язався відповідати перед ТОВ КБ «АРМА»солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань по договору про іпотечний кредит.

27 березня 2009 року ОСОБА_1 була звільнена з посади менеджера з продажу банківських продуктів Київського відділення № 6 ТОВ КБ «Фінансова ініціатива»у зв’язку із скороченням чисельності працівників. До 13 вересня 2009 року отримувала виплату допомоги по безробіттю Солом’янським районним центром зайнятості Київського міського центру зайнятості.  

Зазначають, що у зв’язку із тривалим безробіттям та світовою фінансовою кризою не мають можливості сплачувати кредит. Тому, просять суд: розірвати договір про іпотечний кредит, іпотечний договір та договір поруки у зв’язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладанні договорів; зобов’язати приватного нотаріуса ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку.

Протокольною ухвалою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2011 року Державну іпотечну установу залучено до участі у справі в якості третьої особи.

Позивачі та представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 97-99).

Суд за згодою позивачів та представника позивача ОСОБА_1 ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 13 лютого 2008 року між ТОВ КБ «АРМА»та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит № 21/02/980-N/10.

Відповідно до умов кредитного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 700000 гривень, а відповідач зобов’язався повернути наданий кредит у повному обсязі до 05 серпня 2024 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 12 % річних, що підтверджується наданою суду копією договору (а.с. 5-10).

13 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ КБ «АРМА»було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого з метою забезпечення належного виконання зобов’язань по кредитному договору ОСОБА_1 передала ТОВ КБ «АРМА»квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11-16).

13 лютого 2008 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ТОВ КБ «АРМА»був укладений договір поруки № 21/02/980-N/10, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов’язався відповідати перед ТОВ КБ «АРМА»солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання ОСОБА_1 своїх зобов’язань по договору про іпотечний кредит (а.с. 17-19).

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)          в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)          зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)          виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)          із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивачі посилаються на те, що в зв’язку з фінансовою кризою позивач втратила роботу, стала безробітною та фактично втратила фінансову можливість сплачувати платежі за кредитним договором. Укладаючи договір сторони виходили з того, що така зміна фінансового стану не настане, і такі наслідки позивач не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності.

Разом з тим, саме по собі зменшення прибутків позивача не є обставинами, які можна віднести до форс-мажорних, а світова фінансова криза є явищем, яке не відноситься до обставин непереборної сили, що позбавляють позивача виконувати умови укладеного договору.

Позивачі не надали суду будь-яких доказів на підтвердження того, що у момент укладення договору сторони мали впевненість, що така зміна обставин не настане;

Крім того, позивачем не доведено, що необхідність розірвання договорів викликана наявністю ідеальної сукупності всіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, що є необхідним для розірвання договору.

Судом також враховано, що вирішення питання про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором є правом, а не обов’язком банку та не свідчить про порушення співвідношення майнових інтересів сторін.

За таких обставин, підстави для розірвання договорів відсутні.

У зв’язку з цим не підлягають задоволенню й інші позовні вимоги про зобов’язання приватного нотаріуса ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку.

З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 651, 652, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: