Справа № 2-1794/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"13" квітня 2011 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді                                        Кириченко Н.О.

При секретарі                                               Вотькало О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд

УСТАНОВИВ:

          Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про стягнення суми боргу за договором позики.

          В судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що відповідачка борг повернула лише частково в сумі 5000 грн., просила стягнути з відповідачки суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції, трьох процентів річних від простроченої суми, витрати на правову допомогу  в розмірі 37272, 11 грн., а також моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

          Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково в сумі 32000 грн.

          Представник відповідача позовні вимоги визнала частково, просила не стягувати з відповідачки 3% річних та не застосовувати індекс інфляції.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

10.11.2008 року між позивачкою та відповідачкою було укладено договір позики на суму 5000 доларів США (а.с. 6), відповідно до якого відповідачка зобов’язалася повернути вказані кошти в лютому 2009 року.  

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки відповідачка свої зобов’язання перед позивачкою по поверненню коштів не виконала, тому підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки заборговані 31 535.56 грн. за договором позики, в рахунок відшкодування 3 % річних - 2 098 грн.

Щодо вимог про застосування індексу інфляції, то в цій частині необхідно відмовити, оскільки позика надавалася в іноземній валюті.  

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При задоволенні позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені 130 гривень 00 копійок судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 224 - 228 ЦПК України  і на підставі ст. ст. 16, 526, 527, 530, 610, 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»,  суд –

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 в рахунок відшкодування боргу - 31 535.56 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 в рахунок відшкодування 3 % річних - 2 098 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат -130 грн.

А всього стягнути з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 - 33 763. 56 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в розмірі - 328 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя