2-а-265/11                 

                                             П О С Т А Н О В А

                                    І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

              24.02.2011  року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді –Горбань  Н.І. при секретарі Анісімовій М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

                                              В С Т А Н О В И В:

            В грудні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо перерахунку та виплати йому, як постраждалій особі внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, основної пенсії з розрахунку не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка становить 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 13.08.1998р. по дату винесення рішення у справі з урахуванням проведених виплат та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок та виплату йому основної пенсії з розрахунку не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 50 % від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

             Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати йому щорічної допомоги на оздоровлення та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру чотирьох мінімальних заробітних плат з моменту виникнення у нього права на щорічну допомогу на оздоровлення, та зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі перерахунку, проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, провести виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат з 25.04.2006р. та призначити щорічну допомогу на оздоровлення.

             В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він є інвалідом третьої групи безстроково, захворювання пов’язане з Чорнобильською катастрофою. Відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Прожитковий мінімум визначається на кожний рік Законами “Про Державний бюджет України”.

             Зазначив, що на даний час він отримує основну державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в значно нижчому розмірі, тому він звертався до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з заявою про проведення перерахунку, але йому було відмовлено. Відмову вважає протиправною, оскільки, виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

             Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він також має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.  

            Позивач в судовому засіданні підтримав позов за винятком перерахунку основної державної пенсії і просить суд його задовольнити.

             Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва проти позову заперечувала. Пояснила, що позивач отримує пенсію за списком № 1 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю. Відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” інвалідам третьої групи, віднесеним до першої категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначалася в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що підстав для її перерахунку немає. В задоволенні позову просить відмовити.

             Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації позов не визнав. Пояснив, що позивач перебуває на обліку з 1.01.2006р., як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалід третьої групи, і йому нараховується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі, передбаченому Постановою КМ України від 12.07.2005р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 90 грн. Вважає, що дії Управління щодо призначення щорічної допомоги в такому розмірі на оздоровлення позивачеві були правомірними. В задоволенні позову просить відмовити.

             Представник відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА позов не визнала. Пояснила, що центр здійснює виплату соціальної допомоги та інших грошових виплат за розпорядженнями та списками, які надходять від органів праці та соціального захисту населення, тому він позбавлений можливості виплатити позивачеві щорічну допомогу на оздоровлення. В задоволенні позову просить відмовити.

             Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

             В судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом третьої групи та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, на якого поширюється дія Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (а. с. № № 10-12).

             Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

             Згідно ст. 8 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

             Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

             За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві слід застосувати ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, із змісту якої вбачається, що під час визначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

             Відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам третьої групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.  

             Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам третьої групи, призначається одноразова щорічна компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

             За таких обставин, так як позивач є інвалідом третьої групи, захворювання якого пов’язане Чорнобильською катастрофою, тому він має право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Законом України «Про державний бюджет України на 2008р.»та щорічної одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

             На заяву позивача від 18.10.2010р. до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо перерахунку щомісячної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з моменту виходу на пенсію по 01.10.2010р. відповідач повідомив його, що призначення пенсії проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

             На заяву позивача від 18.10.2010р. до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації щодо перерахунку компенсації на оздоровлення з моменту виникнення права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення по 01.10.2010р. відповідач повідомив його, що підстав для здійснення перерахунку та проведення доплат до виплаченої компенсації на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі, немає (а. с. № № 13-20).

             З огляду на викладене дії відповідачів Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському  м. Києві та Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1. провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 20 квітня 2010р., та перерахунку щорічної одноразової компенсації на оздоровлення за 2010р. відповідно до ст. 48 цього Закону слід визнати протиправними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації провести ОСОБА_1. перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 50 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, починаючи з 20 квітня 2010р., та щорічної одноразової компенсації на оздоровлення за 2010р. відповідно до ст. 48 цього Закону, яка встановлена в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

            Що стосується вимог позивача до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА, то вони є необгрунтованими та безпідставними, так як позивач не звертався до центру, тому задоволенню не підлягають.

            Враховуючи, що позивач перебував на відпочинку в с. Лиман Татарбунарського району Одеської області з 20.04.2010р., то суд вважає за можливе поновити йому строк звернення до адміністративного суду.

            Позивач не надав суду належних доказів про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, починаючи з 13.08.1998р. та з 25.04.2006р.

            В задоволенні решти позовних вимог також слід відмовити, оскільки вони не грунтуються на Законі.

            На підставі викладеного, ст. ст. 48, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 99, 158 ч. 1, 159, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                              П О С Т А Н О В И В:

             Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

             Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 50 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 50 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 20 квітня 2010р.

       Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2010р.

          Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, згідно зі статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2010р.

       В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення КМДА про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити.

             В решті позовних вимог –відмовити.

             Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

    Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва в наступному порядку.

            Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

               Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: