Справа №  1-42/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27.04.2011   р.  м.  Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

в складі: головуючого судді - Дмитрук Н.Ю.

при секретарі                          - Мельниченко Т.С.

з участю прокурора                - Куц О.О.,

адвокатів                                 - ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта вища, непрацюючий, не одружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст.187 ч. 2, 190 ч.1, 393 ч.1 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, освіта не повна середня, непрацюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий:

- 21.04.2005 року за вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ст.186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, 16.01.2009 року звільнений з Полтавської ВК №64 по відбуттю покарання,

-  05.05.2010 року за вироком Голосіївського районного суду м. Києва за ст. 395 до 6 місяців арешту,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 20.01.2010, приблизно о 02 год. 00 хв. знаходячись в приміщенні комп’ютерного клубу «С-клаб», що розташований на 3-му поверсі торгового центру «Магелан»по пр-ту Глушкова, 13-б в м. Києві, підійшов до раніше знайомого ОСОБА_6 з метою заволодінням чужим майном шляхом зловживання довірою, попросив його мобільний телефон «Соні Еріксон М-600і», мотивуючи це тим, що хоче зателефонувати, хоча насправді не мав наміру його повертати. Після того, як потерпілий ОСОБА_6., довіряючи ОСОБА_4 передав свій мобільний телефон «Соні Еріксон М-600і. Після чого останній, реалізуючи свій злочинний намір, шляхом зловживання довірою, заволодів мобільним телефоном «Соні Еріксон м-600і», вартістю 1500 грн., в якому знаходилась сім карта оператора «Лайф»вартістю 25 грн., на рахунку якої було 30 грн., зник з місця події, чим завдав ОСОБА_6. шкоди на загальну суму 1555 грн.

Крім того, ОСОБА_4 04.04.2010 з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8. вступив в злочинну змову з ОСОБА_5.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5., 04.04.2010 близько 15 год. 00 хв., знаходячись в лісопарковій зоні неподалік павільйону № 21 на території ВДНХ, що розташоване по пр-ту Глушкова, 1 в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад, під час якого погрожуючи нібито наявним у них пістолетом, тобто з погрозою застосування насильства, яке є небезпечне для життя та здоров’я особи, що зазнала нападу, наказав потерпілому ОСОБА_7 віддати цінні речі. В цей час ОСОБА_5., згідно відведеної йому ролі, засунув руку під куртку, демонструючи таким чином те, що нього під курткою знаходиться пістолет. Подолавши таким чином волю потерпілих до опору, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5. заволоділи чужим майном, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 1208»вартістю 300 гривень, в якому знаходилась сім карта оператора «МТС»вартістю 30 грн., на рахунку якого було 20 грн., мобільним телефоном «Самсунг С 130», вартістю 300 грн., в якому знаходилась сім карта оператора «МТС»вартістю 10 грн., на рахунку якої було 10 грн., гроші в сумі 180 гривень, що належить ОСОБА_7, завдавши таким чином загальної матеріальної шкоди на суму 850 грн., а також фотоапаратом «Олімпус»вартістю 1000 гривень, в якому знаходилась флеш карта вартістю 80 грн., що належить потерпілому ОСОБА_8., завдавши таким чином матеріальної шкоди на загальну суму 1080 грн. Заволодівши чужим майном, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5. з місця вчинення злочину з викраденим намагались втекти, однак ОСОБА_5. був затриманий потерпілими.

Крім того, слідчо-заарештований ОСОБА_4 у відношенні якого 06.04.2010 Голосіївським районним судом міста Києва, була обрана міра запобіжного заходу –взяття під варту, 22.04.2010 приблизно о 12:10 годин був доставлений конвоєм Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в службовий кабінет № 306 дізнавача відділу дізнання Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_9, який розташований за адресою: м. Київ. вул. Голосіївська, 15, для проведення слідчих дій. Перебуваючи в каб. № 305 начальника відділу дізнання Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 слідчо-заарештований ОСОБА_4, 22.04.2010 приблизно о 14:18 годин  самовільно залишив даний кабінет та вийшов з приміщення Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, тобто без дозволу та за відсутності законних підстав, чим самим здійснив втечу з під варти.       

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5. свою вину в інкримінованих їм злочинах визнали повністю.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 04.04.2010 він разом з ОСОБА_5. знаходились на території ВДНХ. Після чого підійшли до ОСОБА_8, ОСОБА_7. та ОСОБА_22. погрожуючи нібито наявним у них пістолетом, та наказали віддати речі. Після чого він забрав з рук ОСОБА_7. його речі, а саме мобільний телефон «Нокіа», фотоапарат «Олімпус»та гроші і він разом з ОСОБА_5. почали втікати, в результаті чого ОСОБА_5 затримали. Після чого викрадений телефон продав, а фотоапарат сховав в АДРЕСА_3. В подальшому його затримали. Крім того, 22.04.2010 коли він був доставлений з Київського СІЗО до дізнавача Голосіївського РУ ОСОБА_9., він самостійно без дозволу залишив кабінет начальника дізнання ОСОБА_10 та поїхав в с.м.т. Ставище, Київської області. Крім того, 20.01.2010 він знаходився в ТЦ «Магелан», де зустрів свого знайомого ОСОБА_6 та попросив у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати, який в подальшому потерпілому одразу не повернув, а десь через місяць. Вчинив злочин в наслідок збігу тяжких особистих обставин. Щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_5., в судовому засіданні показав,  що 04.04.2010 він разом з ОСОБА_4 знаходились на території ВДНХ. Після чого підійшли до ОСОБА_8, ОСОБА_7. та ОСОБА_22., він погрожуючи нібито наявним у нього пістолетом наказали віддати речі. Після чого ОСОБА_4 забрав з рук ОСОБА_7. його речі, а саме мобільний телефон «Нокіа», фотоапарат «Олімпус»та гроші і він разом з ОСОБА_4 почали втікати, в результаті чого його затримали. Вчинив злочин в наслідок збігу тяжких особистих обставин. Щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_5., їх вина у вчиненому підтверджується наступними доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими і пере провіреними в ході судового слідства.

По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_7. та ОСОБА_8, що мав місце 04.04.2010, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

Показами потерпілого ОСОБА_8, який в ході судового слідства, показав: що 04.04.2010 він з друзями відпочивали на території ВДНГ до них підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 сказав, щоби він показав вміст своїх кишень та відразу схопив його за комір куртки, при чому він також схопив ОСОБА_4 за одяг, на що ОСОБА_4  сказав, щоб він його відпустив, так як в них є пістолет. Після даних слів, ОСОБА_5, відразу засунув свою праву руку під розстібнуту спортивну куртку демонструючи, що у нього там нібито пістолет. Після цього, сприйнявши такі слова та жест як реальну загрозу своєму життю, він опустив свої руки, і ОСОБА_4  підійшов до ОСОБА_7 в якого почав ошукувати кишені, з яких витягнув його речі. Після чого, ОСОБА_4  підійшов до ОСОБА_22, в якого почав  ошукувати його кишені, але тільки почав це робити, він запитав у ОСОБА_5, чи дійсно в нього є зброя, якщо так то нехай покаже її. ОСОБА_5 сказав, що зараз дістане пістолет та буде стріляти. Через деякий час ОСОБА_4 та ОСОБА_5, почали тікати, однак ОСОБА_5. спіткнувся, впав та був ними затриманий. При призначенні покарання поклався на розсуд суду.

Показами потерпілого ОСОБА_7., який в ході судового слідства показав, що 04.04.2010 він разом з друзями відпочивали на території ВДНГ, до них підійшов ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 відразу підійшов до ОСОБА_8 та сказав, щоб той показав вміст своїх кишень та схопив його за комір куртки, при чому в цей час ОСОБА_8 також схопив ОСОБА_4 за одяг, на що ОСОБА_4 сказав,  щоб той відпустив, так як в них є пістолет. Після даних слів, ОСОБА_5, відразу запхав свою  праву руку під розстібнуту спортивну куртку, нібито хотів взяти щось в руки, як він зрозумів, хотів взяти даного пістолета. Після таких слів і жестів, сприйнявши це, як реальну погрозу своєму життю, не чинив опору діям  ОСОБА_4, який підійшов до нього та почав ошукувати кишені, з яких витягнув два його мобільні телефони, гроші в сумі 180 гривень та фотоапарат «Олімпус FE-280». Після чого, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_22, в якого почав  ошукувати його кишені, але тільки почав це робити, ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_5, чи дійсно в нього є зброя якщо так то нехай покаже її.  ОСОБА_5 на це повідомив, що зараз дістане пістолет та буде стріляти, однак через деякий час почав втікати разом з ОСОБА_4. В подальшому ОСОБА_5 спіткнувся, впав та був затриманий нами. При призначенні покарання поклався на розсуд суду.

Показаннями свідка ОСОБА_22., який в судовому засіданні  пояснив, що 04.04.2010 він з друзями ОСОБА_8. та ОСОБА_7. гуляли по ВДНГ. До них підійшли двоє незнайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5., представились охоронцями ВДНГ, після їх прохання показати документи, вони почали вимагати речі, під погрозою зброї, погроза була усна, один запропонував дістати пістолет, що було підкріплено жестом, один з них засунув руку під куртку, ніби хоче дістати пістолет. До ОСОБА_8 підійшов ОСОБА_4 та сказав, щоби він показав вміст своїх кишень та відразу схопив його за комір куртки, при чому в цей час ОСОБА_8 також схопив ОСОБА_4 за одяг, на що ОСОБА_4 сказав,  щоб той його відпустив, так як в них є пістолет. Після даних слів, ОСОБА_5, відразу запхав свою  праву руку під розстібнуту спортивну куртку, демонструючи при цьому, що у нього під одягом є пістолет. Після цього ОСОБА_8 опустив свої руки, і ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_7 в якого почав ошукувати кишені, з яких витягнув наступні речі, а саме два його мобільні телефони, гроші та фотоапарат. Після чого, ОСОБА_4 підійшов до нього, в якого почав  ошукувати кишені, але тільки почав це робити, зненацька розвернувся та почав тікати, проте ОСОБА_5 спіткнувся та вони його піймали і передали працівникам міліції. Крім того, зазначив, що він особисто сприйняв таку їх погрозу, як реальну погрозу його життю.

Показами свідка ОСОБА_11, який в ході судового слідства показав, що 04.04.2010 вони відпочивали та гуляли у нього вдома. Потім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли, інші залишились вдома. Пізніше повернувся один ОСОБА_4, з його слів ОСОБА_5 затримала міліція за те, що вони скоїли злочин, розповів, що стався інцидент, що забрали речі, а коли тікали, то ОСОБА_5 затримала міліція. Увечері ОСОБА_5 повернувся, розповів, що когось пограбували, що вони саме вкрали не знає. А вранці прийшли співробітники міліції.

Показами свідка ОСОБА_12., яка в ході судового слідства показала, що їй зателефонували працівники міліції, які сказали, що в квартирі АДРЕСА_3, в якій проживає її брат ОСОБА_11,  буде обшук та все. Вона як власник давала згоду на обшук, там знайшли фотоапарат, який був крадений та поїхали.

Протоколом впізнання по фотокарткам від 05.04.2010, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 вказав на особу під № 2, як на ту, яка відносно нього вчинила розбійний напад 04.04.2010 на території ВДНХ по пр-ту Глушкова, 1 в м. Києві. під № 2 зображений ОСОБА_5. 1983р.н. (т.1 а.с.117-118).

Протоколом впізнання по фотокарткам від 05.04.2010, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 вказав на особу під № 4, як на ту, яка відносно нього вчинила розбійний напад 04.04.2010 на території ВДНХ по пр-ту Глушкова, 1 в м. Києві. під № 4 зображений ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.120-121).

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_7. та обвинуваченим ОСОБА_4,  під час якої ОСОБА_7 повністю підтримав раніше дані ним покази (т.1 а.с.178-183).

Протоколом очної ставкою між потерпілим ОСОБА_7. та обвинуваченим ОСОБА_5.  під час якої ОСОБА_7 повністю підтримав раніше дані ним покази (т.1 а.с.222-223).

Протоколом впізнання по фотокарткам від 05.04.2010, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 вказав на особу під № 2, як на ту, яка відносно нього вчинила розбійний напад 04.04.2010 на території ВДНХ по пр-ту Глушкова, 1 в м. Києві. під № 2 зображений ОСОБА_5. 1983р.н. (т.1 а.с.99).

Протоколом впізнання по фотокарткам від 05.04.2010, згідно якого потерпілий ОСОБА_7 вказав на особу під № 4, як на ту, яка відносно нього вчинила розбійний напад 04.04.2010 на території ВДНХ по пр-ту Глушкова, 1 в м. Києві. під № 4 зображений ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.102-103).

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_8., та обвинуваченим ОСОБА_4.,  під час якої ОСОБА_8 повністю підтримав раніше дані ним покази.

Протоколом очної ставкою між потерпілим ОСОБА_8., та обвинуваченим ОСОБА_5.,  під час якої ОСОБА_8 повністю підтримав раніше дані ним покази. (т.1 а.с.184-187).

Протоколм впізнання по фотокарткам від 05.04.2010, згідно якого свідок ОСОБА_22 вказав на особу під № 2, як на ту, яка відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7. вчинила розбійний напад 04.04.2010 на території ВДНХ по пр-ту Глушкова, 1 в м. Києві. під № 2 зображений ОСОБА_5, 1983р.н. (т.1 а.с.128-129).

Протоколом впізнання по фотокарткам від 05.04.2010, згідно якого свідок ОСОБА_22 вказав на особу під № 4, як на ту, яка відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_7. чинила розбійний напад 04.04.2010 на території ВДНХ по пр-ту Глушкова, 1 в м. Києві. під № 4 зображений ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1а.с.131-132).

Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_4,  під час якої ОСОБА_22 повністю підтримав раніше дані ним покази. (т.1 а.с.188-191).

Протоколом огляду місця події від 04.04.2010 та фото таблицею до нього, згідно якого було оглянуто місце події, а саме ділянка землі на території ВДНХ по пр-ту Глушкова, 1 м. Києві, де ОСОБА_4 та ОСОБА_5. вчинив розбійний напад  (т.1 а.с.28-33).

Протоколом огляду місця події від 05.04.201 та фото таблицею до нього, згідно  якого було оглянуто АДРЕСА_3, де тимчасово мешкав ОСОБА_4 та було вилучено фотоапарат «Олімпус», який ОСОБА_4 викрав 04.04.2010. Крім того було вилучено один слід пальця руки з фотоапарату «Олімпус»(т.1 а.с.34-39).

Висновком експерта № 197 від 06.04.2010, згідно якого один слід пальця руки вилучений 05.04.2010 при огляді місця події по АДРЕСА_3 залишений ОСОБА_4, 1985р.н. (т.1 а.с.63-69).

Речовими доказами, а саме: вилученим 05.04.2010 з фотоапарату «Олімпус», який знаходився в АДРЕСА_3 одним слідом пальця руки, який належить ОСОБА_4, який приєднаний до матеріалів кримінальної справи  (т.1 а.с.72-73).

          Протоколом виїмки від 05.04.2010 згідно якого у потерпілого ОСОБА_7. було вилучено картонну коробку від мобільного телефону «Нокіа 1208»ІМЕІ НОМЕР_1, мобільний телефон «Самсунг С 130»ІМЕІ НОМЕР_2 з сім картою оператора «МТС»(т.1 а.с.42-44).

Речовими доказами, а саме: картонною коробкою від мобільного телефону «Нокіа 1208»ІМЕІ НОМЕР_1, мобільним телефоном «Самсунг С 130»ІМЕІ НОМЕР_2, сім картою оператора «МТС», фотоапаратом «Олімпус», які передані потерпілим під зберігальну розписку (т.1 а.с.52-54).

Протоколом огляду місця події від 05.04.2010 згідно якого у ОСОБА_8. було вилучено мобільний телефон «Нокіа 6600»та сім карту оператора «Лайф»за номером НОМЕР_3 на який ОСОБА_5. телефонував ОСОБА_4, щоб той повернув потерпіли викрадені речі (т.1 а.с.55).

Речовими доказами, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 6600»та сім картою оператора «Лайф»за номером НОМЕР_3, які передані в камеру зберігання речових доказів Голосіївського РУ (т.1 а.с.56-58).

Явкою з повинною від 05.04.2010, згідно якого ОСОБА_4 щиро покаявся в тому, що 04.04.2010 вчинив злочин (т.1 а.с.77).

Зявою про злочин потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7. від 04.04.2010 року, згідно якої 04.04.2010 по пр-ту Глушкова, 1 в м. Києві відносно них було вчинено злочин (т.1 а.с. 26-27).

Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.1 а.с. 76-86).

По епізоду втечі з-під варти, що мав місце 22.04.2010 вина ОСОБА_4 за ст. 393 ч. 1 КК України підтверджується наступними доказами:

Показами свідка ОСОБА_13, який в ході судового слідства підтримав покази надані під час досудового слідства та показав, що ним було доставлено ОСОБА_4 до Голосіївського РУГУ. Він із СІЗО доставляв 9 чоловік там був і ОСОБА_4. Завели його в наручниках до дізнавача ОСОБА_9 в кабінет, після чого остання зробила відмітку в вимозі про доставку, що отримала слідчо-заарештованого ОСОБА_4. Після чого вони продовжили заводити інших арештованих. Через деякий час сказали, що ОСОБА_4 втік.

Показами свідка ОСОБА_10, який в ході судового слідства показав, що у квітні 2010 перебував на посаді начальника відділу дізнання. Була порушена справа відносно ОСОБА_4 за ст. 190 та розбій. Вони замовляли його із СІЗО для слідчих дій. 22.04.2010 він був доставлений. Як заводили до кабінету не знає. Було клопотання ОСОБА_4 про призначення захисника, у зв’язку з тим, що ОСОБА_9 працювала недовго, вона повідомила його про це, та він сказав, щоб викликала захисника. Він сам спілкувався з ОСОБА_4, після чого завели до ОСОБА_9, після цього ОСОБА_4 сам заходив до нього і запитував про обставини справи, після ОСОБА_4 вийшов та зайшов до ОСОБА_9, через хвилин 15-20 зайшовши до ОСОБА_9 запитати щодо захисника, побачив, що ОСОБА_4 немає. Спустився до постового при перегляді відеозапису було видно, що ОСОБА_4 залишив кабінет. Була проведена операція по затримці ОСОБА_4, наскільки знає його було затримано у Київській області. Крім того зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_4 з його боку не було нарікань на насильництво та тиск з боку працівників міліції. Після проведення службової перевірки його було звільнено.

Показами свідка ОСОБА_15., який в ході судового слідства показав, що  він від свого батька ОСОБА_14. дізнався, що його брат ОСОБА_4 втік з-під варти. Більше нічого не знає .

Показами свідка ОСОБА_16., який в ході судового слідства показав, що 22.04.2010 о другій полови дня від начальника ВКР Голосіївського РУ Голіченко він дізнався, що з відділу дізнання Голосіївського РУ втік з-під варти ОСОБА_4. По оперативно-розшукові інформації стало відомо, що ОСОБА_4 переховується в АДРЕСА_4. З метою встановлення його місцезнаходження він разом з ст. о/у ВКР Голосіївського РУ, майором міліції ОСОБА_17. та о/у ВКР Голосіївського РУ, лейтенантом міліції ОСОБА_18 на службовому автомобілі поїхали за вищевказаною адресою. У них було орієнтування з описом злочинця та його фотокарткою. Приблизно о 23 год. 45 хв. вони приїхали на вищевказану адресу. Біля буд. АДРЕСА_4 вони помітили особу, яка була схожа на ОСОБА_4 Підійшовши до нього стало зрозуміло, що це ОСОБА_4 Після чого останнього було затримано та доставлено до Голосіївського РУГУ.

Показами свідка ОСОБА_9., яка в ході досудового слідства показала, що 22.04.2010 близько о 12 год. до її службового кабінету в Голосіївському РУ працівник конвою Голосіївського РУ привів слідчо-заарештованого ОСОБА_4  ОСОБА_4 пояснив, що не буде давати покази без присутності його захисника і не буде нічого підписувати. Вона повідомила про це начальникові ВД Голосіївського РУ ОСОБА_10., кабінет якого знаходиться напроти. Приблизно о 13 год. 20 ОСОБА_4 почав запитувати з приводу своєї кримінальної справи і вона його відвела до начальника ВД ОСОБА_10, щоб той йому пояснив з даного приводу, де і залишила ОСОБА_4. та пішла до свого кабінету займатися справами. Через декілька хвилин ОСОБА_4 зайшов в її кабінет і сів на стілець. Через 10 хв. ОСОБА_4 знову попросив поспілкуватися з ОСОБА_10., вона йому дозволила і прослідкувала, щоб він зайшов в кабінет. Коли ОСОБА_4 спілкується з ОСОБА_10., вона відвела свою увагу від ОСОБА_4., так як впевнилась в тому, що він під наглядом. Через 10 хв. вона знову зайшла в каб. ОСОБА_10 і він запитав мене, а де на даний час знаходиться ОСОБА_4 Після чого  ОСОБА_10 спустився на 1-й поверх в пошуках ОСОБА_4 (т.2 а.с.18-19).

Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_10.,  під час якої свідок ОСОБА_9 повністю підтримала раніше дані нею покази (т.2 а.с.23-24).

Протоколом виїмки з приміщенні Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві відеозапису 22.04.2010 з камери № 2 Голосіївського РУ, на якому видно, як ОСОБА_4 виходить з приміщення Голосіївського РУ о 14 год. 18 хв. (т.2 а.с.46).

Речовим доказом –СД диск, на якому наявний відеозапис від 22.04.2010 камери № 2 Голосіївського РУ, на якому видно, як ОСОБА_4 виходить з приміщення Голосіївського РУ о 14 год. 18 хв. (т.2 а.с.49-50, 52).

Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.2 а.с.1-17).

По епізоду, що мав місце 20.01.2010 в ТЦ «Магеллан», вина ОСОБА_4. за ст. 190 ч. 1 КК України  доведена наступними доказами:

Показами потерпілого ОСОБА_6, який в ході судового слідства показав, що 20.01.2010 він знаходився ТЦ «Магелан» з друзями, де зустрів раніше знайомого ОСОБА_4 Останній попросив його мобільний телефон «Соні Еріксон», щоб зателефонувати. Довіряючи ОСОБА_4  він передав свій телефон останньому. Через деякий час ОСОБА_4 віддав телефон, однак через деякий час знову попросив телефон у нього. Він знову передав ОСОБА_4 телефон, після чого ОСОБА_4 відійшов та не повернув його. Він намагався пере телефонувати проте телефон був відключений. Після чого написав заяву в міліцію. Десь у лютому місяці ОСОБА_4 повернув йому телефон та вибачився. Просив суд не карати ОСОБА_4 суворо, претензій морального та матеріального характеру немає.

Показами свідка ОСОБА_19 який в ході судового слідства показав, що  він був свідком того як у товариша забрали телефон. Він з ОСОБА_6 вночі були у комп’ютерному клубі, де ОСОБА_4 взяв телефон подзвонити, потім повернув, потім через хвилин 20 взяв вдруге та не повернув. З моменту як вдруге взяв телефон і не повернув пройшов час, вони намагались зателефонувати на номер проте не виходило. В подальшому ОСОБА_6 написав заяву до міліції. Подальшої долі телефону не знає.   

Показами свідка ОСОБА_20., який в ході судового слідства дав аналогічні покази, як свідок ОСОБА_19. (т.3 а.с.21-22).

Показами свідка ОСОБА_21., який в судовому засіданні повністю підтримав покази дані під час досудового слідства, а саме, що 04.04.2010 до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві звернувся з заявою гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з приводу того, що на території ВДНХ, що розташована по пр-ту Глушкова, 1 в м. Києві відносно них був вчинений злочин, а саме відкрито заволоділи їхнім майном при цьому погрожуючи пістолем. На місці події, після вчинення злочину потерпілими був затриманий гр. ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_4 вчинили даний злочин, однак ОСОБА_4 втік з місця події разом з викраденим майном. ОСОБА_5. пояснив, що він разом з ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_3 05.04.2010 я разом з іншими співробітниками Голосіївського РУ поїхали на вищевказану адресу. В квартирі знаходився ОСОБА_4, якого в подальшому затримали. При огляді місця події було виявлено раніше викрадений ОСОБА_4 фотоапарат «Олімпус», який в подальшому було вилучено. Того ж дня ОСОБА_4 був доставлений до Голосіївського РУ, який зізнався у вчиненні ним злочину та написав власноруч явку з повинною з приводу даного злочин. Після чого у останнього було прийнято пояснення, де він в деталях розповів, як він вчинив злочин. Крім того, того ж дня ОСОБА_4 зізнався у вчиненні ще одного злочину, який мав місце 20.01.2010 в приміщенні ТЦ «Магелан», що розташований по пр-ту Глушкова, 13-б в м. Києві. Саме в цей день він шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном свого знайомого ОСОБА_6 По даному факту він власноруч написав явку з повинною та в деталях розповів  про вчинення злочину. Під час відбирання явок та пояснень у ОСОБА_4. та у ОСОБА_5. ніякого фізичного та психічного тиску до останніх ним не застосовувалось (т.2 а.с.94-95).

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4,  під час якої потерпілий ОСОБА_6. повністю підтримав раніше дані ним покази (т.2 а.с.100-101).

Заявою про злочин від 02.02.2010, згідно якої ОСОБА_6. повідомив, що ОСОБА_4 відносно нього вчинив злочин (т.2 а.с.75).

Явкою з повинною від 05.04.2010, згідно якої ОСОБА_4 щиро покаявся в тому, що вчинив злочин, що мав місце 20.01.2010 в приміщенні ТЦ «Магелан»по пр-ту Глушкова, 13-б в м. Києві (т.2 а.с.82).

Первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (т.2 а.с.73-82).

Аналізуючи досліджені докази в сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч.2 ст. 185 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, що зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, за ч.1 ст. 393 КК України, як втеча з-під варти, а також за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою. Дії підсудного ОСОБА_5. кваліфіковано правильно за ч.2 ст. 185 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, що зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.   

При обранні міри покарання підсудним, суд враховує обставини, що впливають на ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винних, ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий. ОСОБА_5. за місцем попереднього ув’язнення має посередню характеристику, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_4 за вчинення злочинів передбачених ст. 187 ч.2, ст. 190 ч.1, ст. 393 ч.1 КК України, судом визнається щире каяття, вчинення злочину в наслідок збігу тяжких особистих обставин, не настання тяжких наслідків.

 Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_5. за вчинення злочину передбаченого ст. 187 ч.2 КК України, судом визнається щире каяття, вчинення злочину в наслідок збігу тяжких особистих обставин, не настання тяжких наслідків, негативне ставлення до скоєного.

Обставиною, що обтяжує  покарання підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5. за вчинення злочинів, згідно ст. 67  КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення винного ОСОБА_4 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ст. 187 ч.2, ст. 393 ч.1  КК України у виді позбавлення волі, за  ст. 190 ч.1 у виді обмеження волі, але при призначенні покарання за ст. 187 ч.2 КК України слід застосувати правила ст. 69 КК України  - призначити більш м’яке покарання, ніж це передбачено законом –нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією даної статті, з урахуванням особи винного та обставин, що пом’якшують покарання винного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, згідно вимог ст. 70 КК України остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

На підставі викладеного суд також вважає, що виправлення винного ОСОБА_5. можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання за ст. 187 ч.2 у виді позбавлення волі із застосуванням правил ст. 69 КК України  - призначити більш м’яке покарання, ніж це передбачено законом –нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією даної статті, з урахуванням особи винного та обставин, що пом’якшують покарання винного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину. Враховуючи, що ОСОБА_5. вчинив злочини до постановлення попереднього вироку Голосіївським районним судом  м. Києва від 05.05.2010 року, яким його було визнано винним та засуджено за ст. 395 КК України до 6 (шести) місяців арешту, остаточне покарання призначити за правилами ч.4 ст. 70 КК України.

Саме таке покарання, на погляд суду, буде достатнім для виправлення підсудних і попередження вчинення ними нових злочинів.   

Строк відбування покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рахувати з  05.04.2010 року, зарахувавши строк попереднього їх ув’язнення, відповідно до правил ст. 72 КК України.   

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 187 ч.2, 190 ч.1, 393 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:   

- за ч.2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, із застосуванням ст. 69 КК України;   

- за ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч.1 ст. 393 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 строк його попереднього ув’язнення - починаючи з 05 квітня 2010 року.

 ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.2 та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, із застосуванням ст. 69 КК України.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, враховуючи що ОСОБА_5. вчинив злочин до постановлення попереднього вироку Голосіївським районним судом м. Києва від 05.05.2010 року, яким його було визнано винним та засуджено за ст. 395 КК України до 6 (шести) місяців арешту, - остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.    

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 строк його попереднього ув’язнення - починаючи з 05 квітня 2010 року.

Речові докази, а саме:

- вилучений 05.04.2010 з фотоапарату «Олімпус», який знаходився в АДРЕСА_3 однин слід пальця руки, який належить ОСОБА_4, який приєднаний до матеріалів кримінальної справи, - залишити при матеріалах справи;

- картонна коробка від мобільного телефону «Нокіа 1208»ІМЕІ НОМЕР_1, мобільним телефоном «Самсунг С 130»ІМЕІ НОМЕР_2, сім карта оператора «МТС», фотоапарат «Олімпус», які які передані потерпілим під зберігальну розписку, - залишити їм же за належністю;

- мобільний телефоном «Нокіа 6600»та сім карта оператора «Лайф»за номером НОМЕР_3, які передані в камеру зберігання речових доказів Голосіївського РУ, - повернути власнику за належністю.

- СД диск, на якому наявний відеозапис від 22.04.2010 камери № 2 Голосіївського РУ, на якому видно, як ОСОБА_4 виходить з приміщення Голосіївського РУ о 14 год. 18 хв., - залишити при матеріалах справи.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін, - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13.   

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженими які перебувають під вартою, –в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.   

Суддя   Н. Ю. Дмитрук