ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-39686/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:          

головуючого  –  судді

суддів:Тракало В.В.,

Амєліна С.Є.,

Кобилянського М.Г.,

Стародуба О.П.,

Юрченка В.В.,

секретар Мудрицька Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Романівської районної державної адміністрації Житомирської області про поновлення на роботі,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2009 року позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до  Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, посилалась на те, що розпорядженням голови Романівської районної державної адміністрації Житомирської області від 18 листопада 2009 року № 91-к її незаконно було звільнено з посади начальника відділу освіти Романівської районної державної адміністрації Житомирської області. Просила скасувати вказане розпорядження та поновити її на посаді начальника відділу освіти Романівської районної державної адміністрації Житомирської області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня                 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від  9 листопада 2010 року, в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.  

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та  правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, встановлених ст.220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Романівської районної державної адміністрації Житомирської області від 18 листопада  2009 року № 91-к ОСОБА_6 звільнено з посади начальника відділу освіти Романівської районної державної адміністрації Житомирської області на підставі п. 6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу»(порушення присяги державного службовця).

Відмовляючи у задоволені позову, суди виходили з доведеності фактів неналежного виконання позивачкою своїх службових обов’язків та порушення нею присяги державного службовця, що призвело до системних порушень законодавчих актів.

Відповідно до п. 6 ч.1  ст. 30 Закону України «Про державну службу»крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Як встановлено судами, комісією Романівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо перевірки фактів недодержання позивачкою вимог Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про  працю України, Бюджетного кодексу України встановлено, що ОСОБА_6 неодноразово порушувала приписи вказаних нормативно-правових актів. Зокрема, за наслідками проведеної Контрольно-ревізійним відділом в Романівському районі ревізії виявлено фінансові порушення, що призвели до витрат фінансових та матеріальних ресурсів на загальну суму 82 908 грн. 55 коп. За вчинення порушень з фінансових питань  на позивачку було складено адміністративні протоколи за статтями 164-2 та 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Відповідно до п. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від                       13 червня 2000 року № 950, відносно державних службовців може бути проведено службове розслідування. Отже, ця вимога не носить обов'язковий характер, а тому не зобов'язує відповідача проводити таке розслідування при вирішенні питання про звільнення державного службовця у разі порушення ним присяги, несумлінного виконання своїх службових обов'язків. Сама позивачка на проведенні службового розслідування не наполягала.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач при звільненні ОСОБА_6 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та його дії є правомірними.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі. Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому  касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.  

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада  2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:В.В. Тракало

С.Є. Амєлін

М.Г. Кобилянський

О.П. Стародуб

В.В. Юрченко