2-3158/11

РІШЕННЯ

іменем України

22.04.2011 року  Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                  Калініченко  Л.С.,

при секретарі                                            Федорової К.В.,

розглянувши у  судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з відповідачем зареєструвала шлюб 21 вересня 1995 року  у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім*ї, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1950.

Від шлюбу мають доньку –ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1.   

Спільне життя з відповідачем не склалось через непорозуміння відносно сприйняття відповідальності за сім*ю, різне розуміння прав та обов*язків чоловіка і дружини.

    Протягом 15 років сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують. Позивачка вважає, що її з відповідачем шлюб існує лише формально, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, а отже збереження сім'ї неможливе.  

Позивач та представник позивача  в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просила розірвати шлюб між нею і відповідачем.   

Відповідач в судове засідання не з*явився, наславши суду нотаріально посвідченну згоду на розірвання шлюбу з клопотанням про розгляд справи у його відсутність в зв*язку з перебуванням поза межами України. Суд вважає доцільним розглядати справу у відсутності відповідача, який повідомлений належним чином про дату та час слухання справи.

Дослідивши матеріали справи, з*ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що між позивачкою і відповідачем 21 вересня 1995 року  у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім*ї, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1950.

Від шлюбу мають доньку –ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1.   

Спільне життя позивачки з відповідачем не склалось через непорозуміння відносно сприйняття відповідальності за сім*ю, різне розуміння прав та обов*язків чоловіка і дружини.

          Протягом 15років сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, крім того  відповідач постійно перебуває за межами України і є громадянином Республіки Ангола.

        В зв'язку з цим суд вважає, що вжиття заходів щодо збереження сім'ї не може дати позитивного результату, а тому шлюб слід розірвати.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112 СК України, та  ст., 174 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.   

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 вересня 1995 року  у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім*ї, про що було зроблено відповідний актовий запис № 1950, розірвати.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя