Справа № 2-2512/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та збільшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та збільшення розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.10.2007 стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  аліменти в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 06.09.2007 та до досягнення дитиною повноліття.

Постановою ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4718 від 23.10.2007, виданого Деснянським районним судом м. Києва.

Впродовж всього часу, починаючи з 06.09.2007 по теперішній час відповідач не в повному обсязі сплачував аліменти, внаслідок чого утворилася заборгованість, що складається з основної суми заборгованості –5 130 грн., пені у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів –1 556 грн., інфляційної складової боргу –356,54 грн., 3 % річних –345,75 грн., а всього 7 388,46 грн.

На сьогоднішній день спільний син сторін постійно хворіє. Негативні наслідки хвороби позначилися на усьому дитячому організмі і у 2008 році він потребував невідкладної медичної допомоги, внаслідок чого позивач неодноразово зверталася до СПД «Медичний центр «Дитина». У зв’язку з хворобою ОСОБА_3 потребує регулярного санаторно-курортного лікування за призначенням лікарів.

З огляду на це, а також враховуючи те, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, позивач вважає, що відповідач зобов’язаний сплачувати на утримання сина аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2011 вказана справа була передана на розгляд до Солом’янського районного суду м. Києва за підсудністю.

У ході розгляду справи представник позивача збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по аліментам у сумі 16 970,37 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову, до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що на сьогоднішній день він не працює, постійного доходу не має. Проте, не дивлячись на це, він все ж таки сплачує аліменти, хоча і не у повному розмірі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони перебували між собою у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06.12.2007 шлюб між сторонами було розірвано (а. с.7), що підтверджується також свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим 07.02.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис № 1266 (а.с. 6).

Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві 19.12.2006, актовий запис № 3274 (а.с. 8).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.10.2007 стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 06.09.2007 та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9-10).

Постановою державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві від 13.05.2009 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4718 від 23.10.2007 Деснянського районного суду м. Києва про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно з ч. 4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, зробленого головним державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві Стеценко Н. В., заборгованість ОСОБА_2 по аліментам станом на 29.12.2010 за період з грудня 2008 року по грудень 2010 року складає 16 970,37 грн. (а.с. 63).

Відповідач зазначив, що по мірі можливості сплачує аліменти на підтвердження чого надав копії квитанцій (а.с. 99-106). З даних квитанцій вбачається, що відповідач сплачує аліменти не в повному обсязі. Вищезазначений розрахунок заборгованості державного виконавця ним не спростовано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по аліментам є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи позов в частині збільшення розміру аліментів, представник позивача посилався на те, що дитина потребує повноцінного харчування, придбання одягу, взуття, лікування, відпочинку тощо. Розмір аліментів, призначений рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12.10.2007, на сьогоднішній день є недостатнім.

Згідно з вимогами ст. ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.   

Зазначені позивачем обставини не є підставою для збільшення розміру аліментів в розумінні ст. 192 СК України. Жодних доказів того, що змінився сімейний або матеріальний стан позивача чи погіршилося її здоров’я, останньою суду не надано.

У цій частині позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, сплачені останньою, в розмірі 74 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також на користь держави –95,70 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 180, 192, 194, 195 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60,  88,  209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 16 970 гривень 37 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 74 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 95 гривень 70 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий