Справа № 2-а-960/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11.05.2011 року                                        Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючої- судді                    Мікули О.І.

при секретарі-                                        Болюбаш А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ при ГУМВСУ у Рівненській області, третьої особи- інспектора ДПС Рівненської роти старшого сержанта міліції Драгана Богдана Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд –

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з адміністративним позовом в суд до УДАІ при ГУМВСУ у Рівненській області, третьої особи- інспектора ДПС Рівненської роти старшого сержанта міліції Драгана Б.П. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов мотивує тим, що 06.03.2011р. складено постанову ВК1 №024547 про те, що він 06.03.2011р. о 04год. 00хв. на автодорозі Київ-Чоп на 382км., керуючи автомобілем марки «БМВ»д.н.з. НОМЕР_1, рухався із швидкістю 96 км/год., перевищивши допустиму швидкість на 26 км/год., чим порушив ПДР України, однак відомості, зазначені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає вчинені дії незаконними, оскільки інспектором не було враховано всіх обставин справи: він рухався із швидкістю 75км/год., згідно приладу для вимірювання швидкості руху на його транспортному засобі, не порушуючи жодних правил дорожнього руху. Просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, провадження по справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи, в матеріалах справи є заява про слухання справи у його відсутності, просить позов задоволити, а тому суд вважає, що слід слухати справу у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача- УДАІ ГУМВСУ у Рівненській області в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що слід слухати справу у відсутності представника Управління ДАІ ГУМВС України у Рівненській області на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа- інспектор ДПС Рівненської роти старший сержант міліції Драган Б.П. в судове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що слід слухати справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення ВК1 №024547 від 06.03.2011 року вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України за те, що останній 06.03.2011р. о 04год. 00хв. на автодорозі Київ-Чоп на 382км., керуючи автомобілем марки «БМВ»д.н.з. НОМЕР_1, рухався із швидкістю 96 км/год., перевищивши допустиму швидкість на 26 км/год., і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає зокрема за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

          Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Проте судом встановлено, що, виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП суб’єктом оскарження при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи.

Крім того, відповідно до вимог ст.33 ч.2 КУпАП визначено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

В оспорюваній постанові всупереч вимогам вказаної норми не наведено обставини, які враховувалися при обранні позивачу стягнення у виді штрафу в розмірі 255грн. Постанова не містить обв’язкового реквізиту- печатки.

Виходячи із положень вищезгаданих статей, інспектором ДПС Рівненської роти старшим сержантом міліції Драганом Б.П. не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, не встановлено свідків, які можуть ствердити порушення ПДР позивачем.

У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження оскаржуваної постанови, які б спростовували пояснення позивача, а також встановлені в судовому засіданні обставини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є підставний та обґрунтований, а тому такий слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 17, 19, 158, 160, 161, 162, 167, 172-1 КАС України, ст.ст.293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

п о с т а н о в и в :

          Адміністративний позов задоволити.

Визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВК1 №024547 від 06.03.2011р. відносно ОСОБА_2 протиправною. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 255грн. скасувати. Провадження у справі закрити.

Судові витрати компенсувати за рахунок державного бюджету України.

          Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Суддя                      Мікула О.І.