Справа № 2а-5353/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2011 року
Суддя Миронівського районного суду Київської області Чирка С.С. розглянувши одноособово справу в порядку скороченого провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управляння праці та соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації про нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, віднесений до 2 категорії та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення
В 2010 році відповідачем виплачувалася передбачена ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»допомога на оздоровлення, утім, на переконання позивача, її розмір є меншим ніж той, що встановлений законом, що й стало приводом для цього звернення до суду
Ухвалою від 08.04.2011 р. було відкрито скорочене провадження у даній справі.
Відповідач позов не визнав та надав письмові заперечення проти позову, зазначив про правомірність своїх дій.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи –є евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, віднесений до 2 категорії .
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та відповідно до ч. 4 ст. 48 зазначеного вище Закону позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення з урахуванням її статусу в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення (ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»); розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 зазначеного закону).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами та, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата пенсій повинна бути здійснена виходячи з розмірів, встановлених Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з тим, ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право КМУ у 2010 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами; у 2010 р. нормативні акти КМУ з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не приймалися, через це суд дійшов до висновку про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 4 та ч. 7 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», адже у 2010 р. нарахування одноразової допомоги на оздоровлення повинно здійснюватися відповідно до ст.48 зазначеного Закону. Щодо застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то дані доводи, з огляду на наведене вище правове обґрунтування, не є правильними, та через що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв’язку з чим суд вбачає підстави для поновлення порушених прав позивача про ухвалення рішення про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачеві передбачену ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 3 мінімальних заробітних плат та з урахуванням фактично виплачених сум, а не в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, як зазначив позивач.
Керуючись ст.ст. 86, 159-162, 183-2, п. 1 ч.1 ст. 256 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управляння праці та соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 передбачену ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»одноразову щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 3 (трьох) мінімальних заробітних плат з урахуванням фактично виплачених сум.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України.
Суддя С.С. Чирка