14 червня 2006 року                                                                                  м. Київ

Суддя Верховного Суду України Тітов Ю.Г., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2006 року в справі за його позовом до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, третя особа -               відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) трест “Київміськбуд-6”, про визнання дій неправомірними, скасування постанови та відшкодування моральної шкоди,

                                                в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що в 1984 року з вини організації, правонаступником якої є       ВАТ трест “Київміськбуд-6”, отримав травму, внаслідок чого став інвалідом першої групи з 100% втратою працездатності. До червня 2004 року він, як потерпілий на виробництві, отримував страхові виплати від ВАТ трест “Київміськбуд-6”, проте згідно акта № 10/184 від 9 червня       2004 року товариство передало його особову справу як постраждалого на виробництві до Голосіївського районного відділу по роботі зі страхувальниками та потерпілими управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві і припинило виплату зазначених страхових виплат. Оскільки положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, на його думку, на вказаний випадок не поширюється, а також у зв'язку з тим, що він не звертався із заявою про передачу його особової справи від заподіювача шкоди до Фонду, позивач просив суд про задоволення позовних вимог.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2006 року, у позові відмовлено.

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам закону, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вважаю, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.      

         Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У відкритті касаційного провадження у даній справі                         ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України                                             Ю.Г. Тітов