ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
28.09.06 Справа№ 5/2545-3/43А
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи
За позовом : Роздільського державного гірничо - хімічного підприємства „Сірка”, м.Новий Розділ
До відповідача : Державної податкової інспекції у Миколаївському районі, м. Миколаїв
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000052400/0
За участю представників:
Від позивача: Свереняк І.І., Федущак Р.В.-пред-ки
Від відповідача: Яцук Г.М. -пред-к
Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки , передбачені ст.ст.49,51 КАС України.
Суть спору: Подано позов Роздільським державним гірничо - хімічним підприємством „Сірка”, м.Новий Розділ про скасування податкового повідомлення-рішення №0000052400/0 від 17.07.2006 р. державної податкової інспекції у Миколаївському районі м.Львова .
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
Відповідач позов заперечив з підстав і мотивів, викладених в своїх поясненнях, просив позов залишити без задоволення.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.09.2006 року.
Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 28.09.2006 року.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:
10.07.2006 року ДПІ у Миколаївському районі проводилась додаткова перевірка стану збереження активів платника податків - Роздільського державного гірничо - хімічного підприємства „Сірка”, м.Новий Розділ , які перебувають у податковій заставі, за результатами якої складено Акт № 240/24-012/05792891 від 14.07.2006 р.
За результатами проведеної перевірки на підставі акту ДПІ у Миколаївському районі прийнято податкове повідомлення рішення № 0000052400/0 від 17.07.2006 р., яким нараховано штрафні санкції на суму 19811,00 грн. за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі без згоди на таке відчуження.
Роздільське державне гірничо - хімічне підприємство „Сірка”, м.Новий Розділ не погоджується з прийнятим 17.07.2006 року податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою для його оскарження в судовому порядку. В основу позовних вимог позивачем покладено те, що необхідною підставою для проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки є рішення суду, якого ДПІ у Миколаївському районі не мала, а відтак, на думку позивача, проведена перевірка є незаконною. Також, як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Львівської області від 14.02.2005 року у справі № 5/3326-19/407, яке набрало законної сили і яким вже досліджувались факти відчуження активів, за які податковою інспекцією повторно застосовано фінансові санкції.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і частково підлягає до задоволення.
При прийнятті постанови, суд виходив з наступного :
14.05.1998 року виникла податкова застава щодо майна РДГХП „Сірка”, яка була зареєстрована у Державному реєстрі застав рухомого майна 24.02.2000 року за №300-726 (витяг, наданий реєстратором: Інформаційним центром Міністерства юстиції №3049 від 24.02.2000 року).
На виконання постанови слідчого в ОВС СВ ПМ ДПА від 26.05.2006 року ДПІ у Миколаївському районі була проведена додаткова перевірка стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. В результаті проведеної перевірки відповідачем було встановлено, що позивач, в порушення п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в період з січня 2002 року по жовтень 2002 року здійснив операції по відчуження майна на загальну суму19811,00 грн. за наявності податкової застави, без отримання письмової згоди ДПІ, що відображено в акті перевірки від 14.07.2006 року. На підставі акту перевірки 17.07.2006 року ДПІ у Миколаївському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052400/0 яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 19811,00 грн. за відчуження активів без дозволу податкової інспекції.
Відповідно до п."а" п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом.
Обов’язковому письмовому узгодженню з органами ДПІ підлягають операції з продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за їх звичайними цінами.
Як вбачається з акту перевірки від 14.07.2006 року, виявлені порушення стосуються договору №1, укладеного 10.05.2001 року між РДГХП „Сірка” та ВКП „Спецбуд-С” на виконання якого позивачем було відпущено товар на суму 1200 грн., що підтверджується накладною №27/33 від 29.01.2002 року та товар на суму 7500 грн., що підтверджується накладною № 161/339 від 16.02.2002 року. В підтвердження правильності застосування до позивача штрафних санкцій по даних операціях відповідачем було подано до заперечення на позовну заяву копії листів та накладних. Як вбачається із доданих на огляд суду документів, накладна № 161/339 виписана позивачем 16.05.2002 року, а не 16.02.2002 року, як зазначено в акті перевірки. Слід звернути увагу на ту обставину, що розрахунки за даним договором вже були предметом дослідження у справі № 5/3326-19/407. В рішенні суду від 14.02.2005 року, що набрало законної сили, зазначено, що за твердженням ДПІ договір від 10.05.2001р. відсутній, а попереднім актом перевірки від 31.03.2003 року, підписаним РДГХП "Сірка" встановлено, що ВКП „Спецбуд С” отримав від позивача, згідно з накладними за виконані роботи матеріальні цінності, в т.ч. і по накладній від 16.05.2002 року №161/339 на суму 7500 грн., на підставі чого до позивача вже було застосовано штрафну санкцію. Таким чином, розрахунки за договором № 1 від 10.05.2001 року між РДГХП „Сірка” та ВКП „Спецбуд С” по накладній № 161/339 від 16.05.2002 р. на суму 7500,00 грн. вже були висвітлені в акті перевірки від 31.03.2003 року, в акті перевірки від 16.02.2004 року та в рішенні господарського суду від 14.02.2005 року і за дані порушення до позивача вже застосовувались штрафні санкції. Застосування до позивача штрафних санкцій за розрахунки проведені з ВКП „Спецбуд С” по договору № 1 від 10.05.2001 року підтверджується також рішенням Миколаївської МДПІ від 29.06.2004 року № 3665/100 про результати розгляду скарги за актом перевірки від 16.02.2004 року, в якому було зазначено, що „при написанні акту повторно висвітлені порушення, які вже було відображено в попередньому акті від 31.03.2003 року, і за які до платника податків вже застосовано фінансову санкцію.”
Що стосується накладної № 161/339 від 16.02.2002 року, на яку йде посилання в акті перевірки від 14.07.2006 року, то відповідач не надав суду копії такої накладної, як і не надав доказів укладення між сторонами договору № 1 від 01.02.2001 року та здійснення розрахунків на виконання зазначеного договору не коштами.
Що стосується застосування штрафних санкцій за здійснення розрахунків з Миколаївським ЦЕЗ №4 „ВАТ „Укртелеком” по накладних № 446/104 від 10.10.2002 р. на суму 5000,00 грн. та № 382/88 від 20.08.2002 р. на суму 6111,00 грн., то ці факти вже були предметом дослідження і висвітлені в рішенні господарського суду Львівської області від 14.02.2005 р. у справі № 5/3326-19/407, яке набрало законної сили, і яким вже було скасовано рішення податкової інспекції про застосування фінансових санкцій за здійснення операцій по даних накладних.
Слід зазначити, що додані до заперечення на позов копії договорів № 4/36 від 15.10.2002 року та № 4/32 від 29.08.2002 року , укладених між РДГХП „Сірка” та ЦЕЗ №4 ВАТ „Укртелеком”, розрахунки по яких, як порушення зафіксовані в акті перевірки від 14.07.2006 року , не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій. Дані договори є лише наміром, не підтвердженим жодними доказами на їх виконання. В обґрунтування своїх заперечень відповідач подав копії накладних, які вже були предметом дослідження при розгляді справи № 5/3326-19/407 і не стосуються зазначених в акті перевірки договорів. Крім того, як вбачається з тексту пункту 6 договорів № 4/36 та №4/32 , дані договори є підставою для взаєморозрахунків сторін. В тексті зазначених договорів не записано, що взаєморозрахунки будуть здійснюватися шляхом взаємозаліку, а не за кошти. Інших доказів, які б свідчили про підставність нарахування оскаржуваним рішенням штрафних санкцій за реалізацію майна без згоди ДПІ, відповідач не подав.
Згідно із ч.4 ст.70 КАС України, обставини , які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, податковим органом не доведено в межах належності і допустимості доказів факт реалізації платником податків активів, що перебувають в податковій заставі, без згоди податкового органу, на суму 18611,00 грн., які б не були предметом дослідження при здійсненні попередніх перевірок та при розгляді господарської справи № 5/3326-19/407.
Матеріалами справи підтверджено обгрунтованість нарахування Миколаївською МДПІ штрафних (фінансових) санкцій РДГХП „Сірка” відповідно до п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 1200,00 грн. за здійснення реалізації продукції ВКП „Спецбуд С” по накладній № 27/33 від 29.01.2002 року, яка не знайшла свого відображення в попередніх актах перевірок та рішенні суду від 14.02.2005 р. Обгрунтованість нарахування штрафних санкцій в іншій частині доказами по справі не підтверджено, тому задоволенню не підлягає.
Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми Відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним повідомлення-рішення № 0000052400/0 від 17.07.2006р в частині застосування штрафних санкцій на суму 18611,00 грн., що є підставою для часткового задоволення позовних вимог РДГХП „Сірка”.
Заявляючи позов позивач не наполягав на стягненні з відповідача судових витрат. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 21, 69, 70, 71,160-163,164, 167 КАС України, суд:
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Податкове повідомлення-рішення № 0000052400/0 від 17.07.2006 року в частині застосування до РДГХП „Сірка” штрафних санкцій в розмірі 18611,00 грн. скасувати.
3.В рештій частині податкове повідомлення-рішення № 0000052400/0 від 17.07.2006 року залишити без змін.
4. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.
Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 28.09.2006р.
Суддя Березяк Н.Є.