Головуючий: НОВІКОВ О.М. Доповідач: ДИМАРЕЦЬКИЙ В.М.
№11а-38-2007
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону у складі: Головуючого - полковника юстиції ГОВОРУХИ В.І. Суддів: полковника юстиції ДИМАРЕЦЬКОГО В.М.
полковника юстиції БРЕДЕЛЬОВА О.М. при секретарі СОКОЛОВІЙ А. М.
з участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції МАЛАНКЕВИЧА P.M., військового прокурора Черкаського гарнізону підполковника юстиції РАДЬКА Ю.М. , потерпілого ОСОБА_2., виправданого ОСОБА_1., його захисника - адвоката ОСОБА_3., розглянувши в судовому засіданні апеляційне подання військового прокурора Черкаського гарнізону підполковника юстиції РАДЬКА Ю.М. , апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2. на вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 28 березня 2007 року, яким колишнього командира окремої радіолокаційної роти (військова частина А 1606) майора запасу
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Єлець Липецької області Російської Федерації, раніше ну судимий, одружений, має двох неповнолітніх дітей, проходив військову службу з серпня 1983 року по червень 2006 року, проживає за адресою: АДРЕСА_1
виправдано по обвинуваченню у вчинені злочину, передбаченого ст. 424 ч. 1 КК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1. складу вказаного злочину.
В С Т А Н ОВ И В:
Згідно пред'явленого обвинувачення, Беклеміщев органами досудового розслідування обвинувачувався в тому, що він, будучи військовою службовою особою, в порушення вимог ст. ст. 58, 59, 112 Статуту внутрішньої служби ЗС України, незважаючи на те, що роботи по валці дерев відповідно до п. 122 додатку переліку робіт з підвищеною небезпекою „Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці", затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 26 січня 2005 року №15, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, в порушення вимог інших, зазначених у вироку суду, нормативних документів віддав наказ, який явно виходив за межі наданих йому повноважень, підлеглим: сержанту ОСОБА_4, молодшому сержанту ОСОБА_2, старшим солдатам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на звалювання дерев, які не мали спеціальної освіти та не були кваліфікованими
2
працівниками, при відсутності технології виробничого процесу, без встановлення послідовності виконання робіт, відсутності валочних пристосувань, в результаті чого 20 січня 2006 року молодшого сержанта ОСОБА_2 було травмовано стовбуром зрізаного дерева, а саме останнім було отримано тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Дії ОСОБА_1 органами досудового слідства були розцінені, як перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, що заподіяло істотну шкоду і були кваліфіковані за ст. 424 ч. 1 КК України.
В судовому засіданні суд 1-ї інстанції, дослідивши зібрані по справі докази та давши їм у вироку відповідну оцінку, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 склад злочину, передбаченого ст. 424 ч. 1 КК України відсутній і виправдав останнього.
В апеляційному поданні військового прокурора Черкаського гарнізону підполковника юстиції РАДЬКА Ю.М. останній вважає, що виправдувальний вирок суду 1-ї інстанції стосовно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновку суду фактичним обставинам справи.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 вважає, що суд 1-ї інстанції допустив упередженість, неповноту та необ'єктивність, поклав в основу прийнятого рішення доводи, які не відповідають фактичним обставинам справи. А тому апелянт просить вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону щодо ОСОБА_1 скасувати і постановити свій вирок, засудивши останнього за ст. 424 ч. 1 КК України.
Заслухавши доповідача, виступи: прокурорів, потерпілого в підтримку апеляційного подання та апеляційної скарги; виправданого та його захисника, які заперечували проти апеляційного подання і апеляційної скарги та просили вирок суду 1-ї інстанції залишити без змін, перевірив матеріали справи та обсудив доводи апеляційного подання та апеляційної скарги, військовий апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційне подання і апеляційна скарга підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ст. 327 КПК України та п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року (з подальшими змінами) виправдувальний вирок постановляється, коли судовим розглядом справи встановлено, що в діянні підсудного немає складу злочину, що діяння, у вчинені якого обвинувачувався підсудний, взагалі не мало місця або відсутній причинний зв'язок між діянням підсудного і шкідливими наслідками, настанням яких обумовлюється злочинність діяння, зокрема, коли шкідливі наслідки настали в результаті дій особи, якій заподіяно шкоду, або дії сил природи тощо.
Встановлення фактичних обставин справи військовим місцевим судом Черкаського гарнізону проведено з дотриманням всіх процесуальних вимог.
Так, після достатньо повного та всебічного дослідження в судовому засіданні сукупності здобутих по даній справі доказів, зокрема: показів підсудного ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 інших досліджених судом та наведених у вироку доказів, а також надання їм відповідної оцінки, суд 1-ї інстанції, на думку апеляційного суду, прийшов до правильного висновку, що дії ОСОБА_1, пов'язані з рішенням останього про заготівку дров шляхом зрізання стовбурів дерев на території ввіреної йому частини, і які (дії) були пов'язані з різким похолоданням і необхідністю забезпечення життєдіяльності військового підрозділу не вийшли за межі наданих йому прав і службових повноважень.
3
Крім того, навіть у разі визнання дій ОСОБА_1 такими, що перевищують надані йому повноваження, останній не може нести кримінальної відповідальності, оскільки як встановлено судом гарнізону на підставі наведених вище та належним чином оцінених доказів, причинний зв'язок між діями ОСОБА_1 та шкідливими наслідками - отримання травми ОСОБА_2 відсутній, оскільки останній не виконав наказ старшого групи ОСОБА_4 чекати його в котельній і не розпочинати без нього роботу, а самостійно приступив до роботи по спилюванню стовбура дерева, що і стало причиною отримання потерпілим травми.
Таким чином, висновок суду про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_1. здійснений судом гарнізону після достатньо повного та всебічного дослідження в судовому засіданні сукупності здобутих по справі доказів, а також із зазначенням у повній відповідності до вимог ст. 334 КПК України оцінки і мотивів, з яких судом відкинуто докази звинувачення.
У зв'язку з цим та у відповідності до вимог ст. 327 КПК України військовий суд гарнізону постановив, в супереч ствердженням апелянтів, обгрунтований та законний виправдувальний вирок.
Істотного порушення кримінально-процесуального закону при розгляді даної справи або неправильного застосування кримінального закону, апеляційним судом не виявлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, військовий апеляційний суд регіону, -
УХВАЛИВ:
Вирок військового місцевого суду Черкаського гарнізону від 28 березня 2007 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційне подання військового прокурора Черкаського гарнізону підполковника юстиції РАДЬКА Ю.М. та апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2. - без задоволення.