КОПІЯ

Головуючий по справі: майор юстиції КОСТЕНКО В.Г. Доповідач: полковник юстиції ЗАГОРУЙКО В.В.

№ 11а-30-2007

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 квітня 2007 року                                                                                                 місто Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі: головуючого - полковника юстиції ГОВОРУХИ В.І.,  суддів - полковника юстиції БРЕДЕЛЬОВА О.М.  та полковника юстиції ЗАГОРУЙКО В.В.,  при секретарі ЗІНЧЕНКО Т.М. ,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Західного регіону капітана юстиції ВЕРЦІМАГА М. О.,  заявника ОСОБА_1.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову військового місцевого суду Львівського гарнізону від 6 березня 2007 року,  за якою скарга ОСОБА_1 на постанову помічника військового прокурора Львівського гарнізону від 13 грудня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб управління Західного територіального командування ВВ МВС України залишена без задоволення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою,  25 березня 2005 року до військової прокуратури звернувся військовослужбовець управління Західного територіального командування ВВ МВС України (далі -УЗТК) підполковник ОСОБА_1 з проханням порушити кримінальну справу відносно посадових осіб УЗТК за порушення його законних прав та інтересів. Так,  він просив притягнути до кримінальної відповідальності колишнього начальника штабу полковника ОСОБА_2 за  ст. 424 ч.2 КК України,  оскільки він,  нібито,  вчинив стосовно нього насильницькі дії,  а саме - особисто обстежував його (запропонував виміряти температуру тіла),  забороняв лікуватися,  безпідставно звинувачував у симуляції хвороби. Крім цього,  скаржник вважав,  що в діях начальника УЗТК полковника ОСОБА_3 та його заступника з виховної роботи полковника ОСОБА_4 вбачаються ознаки злочину,  передбаченого ч.1  ст. 426 КК України,  так як вони,  ніби,  знали про вказані дії ОСОБА_2,  але не припинили їх та намагалися приховати. Також дії ОСОБА_3,  на думку скаржника,  містять ознаки злочину,  передбаченого ч.1  ст. 423 та ч.1  ст. 424 КК України,  оскільки він,  нібито,  намагається незаконно звільнити його з військової служби та направив на психіатричне обстеження.

Крім цього,  ОСОБА_1 скаржився на безпідставне притягнення його до дисциплінарної відповідальності,  незаконне,  на його думку,  медичне обстеження,  направлення на проходження військово-лікарської комісії,  порушення його житлових прав та втручання у приватне життя і просив притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб військової частини 3002 - полковника ОСОБА_5.,  майора м/с ОСОБА_6.,  підполковника ОСОБА_7.  та майора ОСОБА_8.

20 червня 2005 року,  після проведення прокурорської перевірки по заяві ОСОБА_1,  старшим помічником військового прокурора Львівського гарнізону майором юстиції ДРІБНЮКОМ P.M. в порушенні кримінальної справи по факту зловживання службовим становищем посадовими особами УЗТК було відмовлено на підставі  ст.  б п. 2 КПК України.

В подальшому,  дана постанова неодноразово скасовувалась як військовим судом гарнізону,  так і прокурорами Львівського гарнізону та Західного регіону України через неповноту перевірки.

13 грудня 2006 року помічник військового прокурора Львівського гарнізону лейтенант юстиції ВАЛКО виніс постанову,  якою відмовив у порушенні кримінальної справи відносно полковників ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на підставі п.2  ст. 6 КПК України,  а відносно підполковника ОСОБА_7 і майора м/с ОСОБА_6 - на підставі п.1  ст. 6 КПК України.

2

Військовий місцевий суд Львівського гарнізону,  розглянувши скаргу ОСОБА_1 на вказану вище постанову,  в задоволенні скарги відмовив.

Не погоджуючись з вказаним рішенням,  заявник подав апеляційну скаргу,  в якої він просить постанову суду 1-ї інстанції скасувати,  та повернути матеріали прокурору для проведення додаткової перевірки. В обґрунтування цього він вказує,  що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи,  і суд однобічно дослідив матеріали прокурорської перевірки.

Заслухавши доповідача,  думку прокурора,  який вважав за необхідне скаргу залишити без задоволення,  виступ заявника,  який просив скаргу задовольнити,  військовий апеляційний суд регіону,  вивчивши матеріали перевірки та обговоривши доводи скарги,  знаходить постанову суду гарнізону законною та обґрунтованою,  виходячи при цьому з наступного.

Судом 1-ї інстанції було достовірно встановлено,  що під час проведення перевірок заяви і скарги ОСОБА_1 були всебічно і повно досліджені. Всі особи,  які були причетні до зазначених ОСОБА_1 подій,  він сам,  а також свідки,  на яких він особисто вказував,  працівниками прокуратури були опитані,  всі необхідні документи були витребувані,  вивчені,  та їм дана належна правова оцінка. Перевірені підстави направлення скаржника на медичне обстеження,  а також факти притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Що ж стосується нібито порушення житлових прав скаржника,  то всупереч його твердженням,  в матеріалах перевірки є таке,  що набрало законної сили,  рішення суду,  яке підтвердило правомірність дій командування стосовно термінів перебування його на квартирному обліку.

Таким чином,  на підставі досліджених у судовому засіданні матеріалів,  суд гарнізону прийшов до вірного висновку,  що прокурорська перевірка по скаргах ОСОБА_1 проведена у відповідності з вимогами кримінально-процесуального Закону,  а постанова прокурора є законною,  обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

Яких-небудь інших підстав,  яки б свідчили про необґрунтованість оспорюваних рішень судом не встановлено,  а заявником не наведено.

Керуючись  ст.  365-366 КПК України,  військовий апеляційний суд регіону

УХВАЛИВ:

Постанову військового місцевого суду Львівського гарнізону від 6 березня 2007 року,  за якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову помічника військового прокурора Львівського гарнізону лейтенанта юстиції ВАЛКО О.Ю. від 13 грудня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб УЗТК ВВ МВС України полковника ОСОБА_3 ,  полковника ОСОБА_4 .,  полковника ОСОБА_2  на підставі п. 2  ст.  6 КПК України,  відносно посадових осіб військової частини 3002 пщполковника ОСОБА_7.  та майора медичної служби ОСОБА_6. на підставі п. 1  ст.  6 КПК України,  полковника ОСОБА_5  на підставі п. 2  ст.  6 КПК України відмовлено - залишити без змін,  а апеляційну скаргу ОСОБА_1. - без задоволення.