РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2007 року справа № 2-667-2007 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-Піжук О.Р.
при секретарі Тимовській Н.В.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки. ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні і визнання права власності, -
встановив:
26 березня 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про припинення права відповідачки на частку у спільному майні і визнання права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона, її син ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3, яка успадкувала 1/6 частину майна померлого співвласника квартири ОСОБА_4, є співвласниками двохкімнатної квартири загальною площею 43, 5 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначає, що відповідачка не проживала і не проживає у спірній квартирі, має інше житло, її частка у майні є незначною і не може бути виділена в натурі, а тому просить припинити право ОСОБА_3 на частку у спільному майні з виплатою останній 3201 грн. 02 коп.- вартості частки відповідачки, вказаної у свідоцтві про право на спадщину за законом.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з наведених в заяві підстав. При цьому ОСОБА_1 пояснила, що відповідачка немає морального права на частку у спадщині і не заслуговує на грошову компенсацію, оскільки за життя спадкодавця ОСОБА_4 не цікавилася його існуванням, не приймала участі у витратах на поховання батька. Зазначила, що і на даний час ОСОБА_3 не навідується до неї, не допомагає в побуті і не цікавиться потребами перестарілої бабусі. Пояснила, що не вносила жодних коштів на дедозит суду, в т.ч.1 суми, яку пропонує відповідачці до сплати у позовній заяві. Просить "позов задоволити.
Представник позивачки ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги. Просить позбавити ОСОБА_3 права на 1/6 частину квартири по бульвару Шевченка
2
3/1 і погоджується сплатити останній 3201 грн.02 коп., які не внесено на депозит суду.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що погодиться на припинення права на частку у спільному майні, зокрема квартирі, де проживає ОСОБА_1, тільки за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Вважає, що ОСОБА_1 зобов'язана сплатити її 13250 грн., як це визначено у висновку експерта, виходячи із дійсної вартості спірної квартири/ 79480, 00 грн.: 6 /. У іншому випадку не погоджується на припинення права на частку на вимогу інших співвласників.
З копії свідоцтва про право власності на квартиру від 18 серпня 2004 року вбачається , що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності гр.ОСОБА_4 та членам його сім'їОСОБА_1та ОСОБА_2 /а.с. 6-7/
З копії свідоцтва про смерть (а.с8) слідує, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Нововолинського міського суду від 29 вересня 2006 року /а.с. 9/ встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та померлому ОСОБА_4 належить у спільній сумісній власності по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 ., на тіідставі якого 02.02.2007 року КП Волинським обласним бюро технічної інвентаризації зроблено витяг з реєстру права власності./ а.с. 12/
13 лютого 2007 року відповідачці ОСОБА_3, яка є спадкоємицею ОСОБА_4, державною нотаріальною контброю м. Нововолинська видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема на 1/6 спадкового майна належного останньому на праві власності., яке не оспорювалося іншими співвласниками спадкового майна, зокрема квартири по АДРЕСА_1 З висновку №38 судової будівельно-технічної експертизи складеного 25 квітня 2007 року вбачається, що з технічної точки зору поділ квартири АДРЕСА_1 на відокремлені приміщення відповідно до розміру частки відповідачки ОСОБА_3, а саме 1/6 частини квартири - відсутня. Дійсна (ринкова) вартість квартири становить 79480.00 грн./ сімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесять гривень./
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши" та оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі, позову інших співвласників, якщо:
1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2) річ є неподільною;
3) спільне володіння і користування майном є неможливим;
4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
У ч.2 вказаної статті Цивільного Кодексу України зазначено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному
3
майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. та іі представник ОСОБА_2 ствердили , що не вносили на депозит суду вартості частки належної ОСОБА_3 і не погоджуються на сплату грошової компенсації визначеної експертом.
Враховуючи наведене, суд не вправі припинити право відповідачки ОСОБА_3 на частку у спільному майні за вимогою позивачки., а тому у задоволенні позову відмовляє.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. .365 ЦК України, суд, -.
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні - 1/6 / одну шосту/ частину квартириАДРЕСА_1 та визнання права ОСОБА_1 на вказану частку, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.