Справа № 2-456/2011

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 березня 2011 року                                                                           м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді            Вознюка С.М.,

за участю секретарів Ярмак М.І., Височин Ю.В., представника позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнання права власності на частину майна, що є у спільній сумісній власності, -

в с т а н о в и в:

15.12.2010 року  позивачка звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що  02.02.80року позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 22.12.09р. розірвано. Прізвище «ОСОБА_1»позивачка отримала 05.02.10р. після укладення шлюбу з ОСОБА_4. За час шлюбу з відповідачем, ними у 1982 році по АДРЕСА_1-а з надвірними будівлями та спорудами. Вказане домоволодіння побудовано на земельній ділянці по АДРЕСА_1, загальною площею 600 кв.м, яка на підставі рішення виконкому Бориспільської міської Ради депутатів та трудящих №247 від 18.08.80р. була відведена відповідачу в безстрокове користування для будівництва індивідуального жилого будинку на право приватної власності. За таких обставин, житловий будинок №АДРЕСА_1 належить їм на праві спільної сумісної власності. Тому на підставі наведеного вище, позивачка вважає поділити в рівних частках тобто по Ѕ частці кожному, майно яке набуте нею та відповідачем за час шлюбу та належить їм на праві спільної сумісної власності.

11.03.2011 року представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог,  у зв’язку з тим, що на адресу суду надійшов лист від КП «Бориспільське бюро технічної інвентаризації»з якого вбачається , що за ОСОБА_2, тобто відповідачем по справі зареєстровано на праві власності житловий будинок та вбиральня, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, у зв’язку з цим є необхідність зменшити позовні вимоги в частині визнання права власності на надвірні будівлі та споруди за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та повернути ОСОБА_3 надмірно сплачені кошти державного мита.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставину справи підтвердив.

Відповідач в судове засідання  з’явився, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Спірні відносини між сторонами є сімейними та пов’язані з поділом спільного сумісного майна.

Судом встановлено, що  02.02.80 року між  ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб у  міському відділі ЗАГС Київської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження від  02.02.1980 року НОМЕР_2 (а.с.6), про що було зроблено актовий запис в книзі реєстрації за №28, який на даний час не розірваний, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 22.12.2009 року   серії НОМЕР_3 (а.с.7).

Прізвище «ОСОБА_1»позивачка отримала 05.02.10р. після укладення шлюбу з ОСОБА_4, що підтверджує відповідне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 05.02.10р., про що було зроблено актовий запис в книзі реєстрації за №39 (а.с.8).

Як судом встановлено, за час шлюбу позивачки та відповідача, у 1982 році по АДРЕСА_1-а з надвірними будівлями та спорудами.

На підставі рішення виконкому Бориспільської міської Ради депутатів та трудящих №247 від 18.08.1980 року (а.с.33) земельна ділянка по АДРЕСА_1, загальною площею 600 кв.м була відведена відповідачу в безстрокове користування для будівництва індивідуального жилого будинку на право приватної власності, що підтверджує відповідний договір від 23.10.80р. який посвідчено Бориспільською нотаріальною конторою 10.11.1980 року, реєстровий №2-3986 та 31.05.1984 року зареєстровано в БТІ й записано в реєстрову книгу під №27 стор.193, інвентаризаційна справа № 4936 (а.с.9-10).

Станом на 27.10.10р. інвентаризаційна вартість домоволодіння становить 160 969 грн., що підтверджується листам КП «Бориспільське БТІ»№4425 від 27.10.2010 року (а.с.15).

Як вбачається з листа від 01 березня 2011 року за № 213, який надійшов до суду від Комунального підприємства «Бориспільське бюро технічної інвентаризації»за ОСОБА_2, тобто відповідачем по справі зареєстровано на праві власності тільки житловий будинок та вбиральня, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з вищезазначеним  житловий будинок №АДРЕСА_1 належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності.

Керуючись нормами  ч.1 ст. 70 СК України, яка передбачає, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності  подружжя, частки майна дружини  та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, представник позивача ОСОБА_1 просив суд визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 житловий будинок та вбиральню, розташовані по АДРЕСА_1, як нерухоме майно набуте під час шлюбу та визнати за позивачем та відповідачем право власності на Ѕ частину житлового будинку та вбиральню, розташовані по АДРЕСА_1, оціночною вартістю 36583 грн. 50 коп.

Згідно ч.2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ набута, за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Спираючись на пояснення представника позивача, відповідача та матеріали справи, суд приходить до висновку, що житловий будинок та вбиральня по АДРЕСА_1 було побудовано позивачем та відповідачем за час перебування ним у шлюбі,  що свідчить про віднесення даного майна до спільної сумісної власності подружжя.

Підстав для відступу судом від засад рівності часток кожного із подружжя в судовому засіданні не встановлено, про них не зазначили і учасники процесу. У зв’язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що заявлені позивачкою вимоги обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі покласти на відповідача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

За клопотання представника позивача, повернути ОСОБА_3 з Головного управління Держказначейства України у Київській області - 438 грн. 97 коп. надмірно сплаченого судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 60, 69, 70 СК України, ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.          

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 житловий будинок та вбиральню, розташовані по АДРЕСА_1, як нерухоме майно набуте під час шлюбу.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку та вбиральню, розташовані по АДРЕСА_1, оціночною вартістю 36583 (тридцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 50 коп.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину житлового будинку та вбиральню, розташовані по АДРЕСА_1, оціночною вартістю 36583 (тридцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_3 сплачені нею судові витрати з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, а саме: 365 грн. 83 коп. судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 485 (чотириста вісімдесят п'ять) грн. 83 коп.

Повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Головного управління Держказначейства України у Київській області (р/р №31413537700004,'код ЗКПО 23570059, МФО 821018), - 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 97 коп. надмірно сплаченого судового збору

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення
до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час
проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня
отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський
міськрайонний суд Київської області,          

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 16.03.2011 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

        Київської області                                                                                            С.М.Вознюк