Справа № 22 ц-507\2007р.                                                     Головуючий в 1 інстанції

Куімов М.В.

Категорія  35               Доповідач в апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 травня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого                          - Сімоненко В.М.

суддів                                       - Володіної Л.В., Алєєвої Н.Г.

при секретарі        - Баран М.Л.

за участю позивача ОСОБА_2. та її представника ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 20 грудня 2006 року по цивільній справі за позовом Єльцової Вікторії Леонідівні до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2005 року ОСОБА_2. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 і просила розірвати шлюб між ними, у зв'язку з тим, що сумісне життя з відповідачем не склалося, відносини подружжя не підтримують і загальне господарство не ведеться з травня 2005 року.

Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 20 грудня 2006 року шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28 квітня 1995 року відділом РАЦС Гагарінського району м. Севастополя , актова запис № 243 - розірваний.

Судом вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення суду скасувати, як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скарга мотивована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом. Крім того, представник відповідача, без згоди з ним, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та про згоду з позовом, чим порушив процесуальні права відповідача.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснень позивачки та її представника, які згодні з рішенням суду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2. та розриваючи її шлюб з відповідачем, суд першої інстанції виходив з того, що сім'я ОСОБА_1 розпалася, примирення між ними неможливо, сім'я існує формально, збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам кожної із сторін.

З такими висновками суду погоджується колегія суду, оскільки вони зроблені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд розриває шлюб, якщо встановлено, що подальше життя подружжя і збереження сім'ї суперечить інтересам одного із них, інтересам їх дітей.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 24 квітня 1995 року.  Від шлюбу мають  неповнолітню дочку ОСОБА_3,  2001  року

2

народження,  яка  проживає разом з позивачкою.    Подружжя    ОСОБА_1 спільно не проживає з травня 2005 року, загальне господарство не ведуть, відносини подружжя не підтримують.

Спір про місце проживання дитини сторонами не порушувався.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2006 року подружжю ОСОБА_1 був наданий місячний строк на примирення (ст.111 СК; України). Проте після закінчення вказаного строку, примирення сторін не відбулося.

Суд першої інстанції з'ясував фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини розірвання шлюбу та неможливість подальшого спільного життя подружжя, обґрунтовано, згідно із ст. 112 СК України, ухвалив рішення про розірвання шлюбу.

Судова колегія не може погодитись з доводами апеляційної скарги про порушення процесуальних прав відповідача.

Згідно з ч.5 ст. 76 ЦПК України, відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Клопотання представника відповідача про розгляд справи в його відсутності і про згоду з позовом (арке.с 147) , не суперечить думці ОСОБА_1., наданої їм в судовому засідання 04.04.2006 p., згідно з якої він не заперечує проти розірвання шлюбу (арк.с.111). П.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" № 16 від 12.06.98 р., на якої посилається відповідач в апеляційній скарзі, не передбачена можливість участі представника при реєстрації розірвання шлюбу. Сімейним Кодексом України та ЦПК України винятків представництва сторони при розгляді в суді справи про розірвання шлюбу, не передбачено.

В матеріалах справи відсутні доказі неналежного виконання представником відповідача обов'язків за договором доручення (арк.с.39).

Відповідач належним чином повідомлений через представника про час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції (ч.5 ст.7 6 ЦПК України), в судові засідання також не з'явився (арк.с.185,186,190), що на думку судової колегії свідчить про відсутність бажання відповідача брати участь у судових засіданнях.

Позивач, заперечуючи проти апеляційної скарги, в судовому засіданні пояснила, що відповідач ніяких заходів до примирення не вживав. Сторони фактично мають інші сім'ї, тому примирення між ними неможливо. Відповідач умисно тягне розгляд справи про розірвання шлюбу до вирішування кримінальної справи відносно нього за познаками злочину, передбаченого ст. 122 КК України (арк.с.194).

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає (ч.1 ст.308 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315 України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого суду Гагарінського району М.Севастополя від 20 грудня 2006р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.