Березанський міський суд Київської області
Справа № 1002/1-1/11
2009 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«01 »лютого 2011рокумісто БерезаньСправа №1-1/2011
Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кірєєв Р.В.
при секретарі Клімчук Т.О., Грищенко А.І.
за участі прокурора Гребеннікова Д.В., Шеховцова О.О.
захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Березань справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, в силу положень ст. 89 КК України раніше не судимого,
- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
7 березня 2009року, після 23год. 00хв. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння по місцю свого проживання за адресою: Київська область, АДРЕСА_1, на ґрунті неприязних стосунків, в процесі конфлікту, переслідуючи мету нанести ОСОБА_4 тілесні ушкодження, умисно, внаслідок не менш ніж трьох ударів дерев»яною палицею по голові, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_4
Підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, не заперечуючи факт нанесення ОСОБА_4 ударів дерев»яною палицею по голові, визнав частково та показав, що дійсно в процесі конфлікту, захищаючись, наніс потерпілому тілесні ушкодження за допомогою дерев»яної палиці, при цьому умислу на нанесення тяжких тілесних ушкоджень не мав. Ствердив, що обурившись поведінкою потерпілого, який вдарив його перший, вихопив палицю та вдарив останнього тричі по голові та декілька разів по тулубу. Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Березанської міської лікарні не визнає, оскільки не він був ініціатором сварки.
В судовому засіданні 31 січня 2011року підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Щиро кається у вчиненому. Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Березанської міської лікарні визнав повністю.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема показами потерпілого ОСОБА_4 допитаного в судовому засіданні 17 лютого 2010року (помер ІНФОРМАЦІЯ_5, а. с. 203) , який показав, що 7 березня 2009року після 23 год. 00 хв. він зайшов до кімнати ОСОБА_3, з яким проживає в одному будинку, оскільки побачив, що в нього горить світло. Зайшовши до кімнати потерпілий побачив підсудного, який лежав на ліжку та запитав ОСОБА_3 чи він не спить. Підсудній ОСОБА_3 піднявся з ліжка та почав ображати та, взявши в руки палицю, наніс кілька ударів дерев»яною палицею йому по голові, від чого потерпілий втратив свідомість та отямився в лікарні.
Показами свідка ОСОБА_5, яка показала, що 7 березня 2009року, вона відпочивала вдома у будинку за адресою: АДРЕСА_1, в якому крім неї проживають її батько ОСОБА_4, колишній чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_6. Після 23год. 00хв. свідок почула крики, вибігла в коридор та побачила, що ОСОБА_3 стояв з дерев»яною палицею в руках, а на підлозі лежав ОСОБА_4 з розбитою головою. Після цього ОСОБА_5 зателефонувала сину ОСОБА_6, а підсудній викликав міліцію. Також свідок ствердила, що 6 березня 2009року між підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відбулась бійка, в ході якої ОСОБА_6 наносив ОСОБА_3 удари по тілу та обличчю.
Показами свідка ОСОБА_6, який засвідчив, що ввечері 7 березня 2009року він разом із друзями пішов гуляти. Після 23год. 00 хв. того ж вечора зателефонувала мати –ОСОБА_5 та повідомила про те, що батько –ОСОБА_3 вбиває діда –ОСОБА_4 Коли він прийшов до будинку, то побачив потерпілого ОСОБА_4 в крові. ОСОБА_6 хотів вийти на кухню щоб викликати швидку допомогу, але підсудній ОСОБА_3 його не випускав, погрожуючи ножем. Після цього ОСОБА_6 вийшов на вулицю та викликав швидку допомогу з мобільного телефону. Свідок ствердив, що напередодні, 6 березня 2009року між ним та ОСОБА_3 виникла сварка, яка переросла у бійку, в ході якої він наніс підсудному декілька ударів в область тулубу та голови.
Показами свідка ОСОБА_7, яка засвідчила, що 7 березня 2009року перебувала на чергуванні як фельдшер швидкої допомоги та прибула на виклик до потерпілого ОСОБА_4 В будинку свідок побачила, що на голові та тілі ОСОБА_4 наявні садна та крововиливи. ОСОБА_3 забороняв забирати потерпілого до лікарні до приїзду міліції, але перешкод в госпіталізації хворого не чинив. Будь –яких пошкоджень на обличчі та тілі ОСОБА_3 не бачила, за медичною допомогою підсудний не звертався.
Показами судмедексперта ОСОБА_8, який ствердив, що оглянуті в судовому засіданні рентгенівські знімки були описані при проведенні експертизи у висновку експерта №116 від 17 березня 2009року та свідчать про наявність у ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.
Крім того, факт вчинення ОСОБА_3 злочину підтверджується сукупністю зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
- Протоколом огляду місця події від 8 березня 2009року, з якого вбачається, що в домоволодінні, розташованому в АДРЕСА_1, в тому числі, в кімнаті виявлено дерев»яний держак круглої форми, обламаний в одному кінці із слідами бурого кольору, схожого на кров. Зі слів ОСОБА_3, 7 березня 2009року в вечірній час, в описаній кімнаті, описаним держаком, він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 (а.с. 6-7);
- Довідка Березанської міської лікарні №787 від 8 березня 2009року свідчить про те, що під час огляду ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4. встановлено, що підсудній перебував в стані алкогольного сп»яніння (а.с. 21).
- Висновком експерта №116 від 17 березня 2009року (а.с. 28) стверджується, що у гр. ОСОБА_4 маються слідуючі пошкодження: три забійні рани на лівій тім»яно –скроневій і правій тім»яній області голови, садна на правій виличній області, вдавлений перелом лівої тім»яної кістки та лінійний перелом кісток основи черепа, забій головного мозку з лівореєю через лівий зовнішній слуховий прохід, забійна рана лівого передпліччя, множинні крововиливи верхніх кінцівок та спини. Потерпілому ОСОБА_4 було нанесено не менше 3-х ударів в тьмяно –скроневу область голови, один удар в праву вилицю, один удар в праве передпліччя і один удар в спину. В момент причинення пошкоджень нападник знаходився зліва від потерпілого, при цьому вони могли знаходитись у вертикальному положенні. Пошкодження у ОСОБА_4 не могли виникнути при падінні на будь –який предмет чи предмети. Всі пошкодження характерні для дії тупого чи тупих предметів. Крововиливи і садна відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень. Забійна рана відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, що потягла за собою короткочасний розлад здоров»я, а забійні рани волосяної частини голови в комплексі з переломами кісток склепіння та основи черепа і забоєм головного мозку відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень, як небезпечних для життя.
- Протоколом огляду речових доказів від 7 квітня 2009року з фото таблицею, з якого вбачається, що об»єктом огляду є дерев»яна палиця довжиною 61см., діаметром 2см., одна сторона якої круглої форми, інший її кінець обломаний та має заглиблення від зламаної гілки. На даній палиці є ледве видні плями бурого кольору невизначеної форми розмірами 7,5смХ5см.(а.с. 35-36);
- Протоколом пред»явлення предмета для впізнання від 20 квітня 2009року, з якого вбачається, що потеплілий ОСОБА_4 впізнав дерев»яну палицю, якою 7 березня 2009року йому було нанесено тілесні пошкодження підсуднім (а.с. 41а).;
- Висновком амбулаторної судово –наркологічної експертизи від 16 квітня 2009року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 хронічним алкоголізмом не страждає, примусового лікування від алкоголізму не потребує (а.с. 55 –56);
- Протоколом відтворення обстановки і обставин події з фото –таблицями від 18 квітня 2009року, яким стверджується, що ОСОБА_3 вказав місце заподіяння ОСОБА_4 тілесних пошкоджень(а.с. 80-82);
- Висновком експерта №195 від 30 квітня 2009року стверджується, що у гр. ОСОБА_3 малися слідуючі пошкодження: гематоми голови і лівого передпліччя. Вказані пошкодження характерні для дії тупих предметів. В момент причинення пошкодження потерпілий та нападник могли знаходитись у вертикальному положенні обернені один до одного. Відсутність детальної характеристики пошкоджень не надає можливим встановити скільки ударів було нанесено потерпілому, але різна локалізація вказаних пошкоджень –на голові і передпліччі свідчить про те, що ударів було не менше двох. Встановити, чи могли пошкодження у гр.. ОСОБА_3 виникнути при падінні, не надається можливим. Пошкодження у ОСОБА_3 відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень.;
- Висновком експерта №492 від 11 серпня 2010року стверджується, що пошкодження у гр.-на ОСОБА_3 могли виникнути як в означений час, біля 23 години 7 березня 2009року, так і до моменту його огляду в Березанській МЛ 08 березня 2009року. Судово –медичних даних, які б могли свідчити, що пошкодження у ОСОБА_3 могли виникнути раніше ніж 7 березня 2009року немає;
- Протоколом додаткового відтворенням обстановки та обставин події з фото таблицями від 30 серпня 2010року , з якого вбачається, що ОСОБА_3 розповів і показав про обставини вчинення ним в ніч на 8 березня 2009року побиття ОСОБА_4 Зокрема ОСОБА_3 показав, що він прокинувся від удару по голові, відразу ж відчув другий удар по голові, після чого він повернув голову та побачив потерпілого і знову відчув удар по голові. Внаслідок наступного удару від дерев»яної палиці відламалась частина, яка впала на підлогу. Обламаною частиною він, у відповідь, наніс ОСОБА_4 три удари по голові та два удари по спині. Після цьому він палицю кинув на підлогу біля ліжка. Від отриманих ударів потерпілий на підлогу не подав та свідомості не втрачав (а.с. 296-300).
- Актом амбулаторної комплексної судової психолого - психіатричної експертизи №882 від 17 листопада 2010року стверджується, що ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а перебував в стані простого алкогольного сп’яніння .Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму у ОСОБА_3 під час проведеного обстеження не виявлено. Лікування від алкогольної залежності не потребує. ОСОБА_3 притаманні такі індивідуально-психологічні особливості як емоційна лабільність, нестійкість в суб’єктивно складних ситуаціях, поверхневий характер переживань, демонстративні форми поведінки, намагання справити добре враження про себе, що посилюється ситуативно-обумовленими обставинами, здатність до дотримання вибраної позиції, диференційованість поведінки та суджень, особистісний егоїзм, високий рівень притягань. ОСОБА_3 не притаманні будь-які індивідуально-психологічні особливості, які мають у нього яскраво виражений характер та такі, які могли б здійснити суттєвий вплив на його поведінку в досліджуваній ситуації. ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність під час скоєння інкримінованих йому дій, не перебував. (а.с. 324-325)
Суд відхиляє твердження підсудного в тій частині, що він умислу на нанесення потерпілому тяжких тілесних пошкоджень не мав та захищався, оскільки такі твердження є непослідовними, суперечливими та спростовуються показами свідків, дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, про наявність умислу в діях підсудного на нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень свідчить спосіб, характер та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, а саме числені нанесення ударів за допомогою дерев»яної палиці в голову потерпілому, тобто в життєво важливий орган.
Вказані факти свідчать про цілеспрямовані, обдумані та умисні дії підсудного, спрямовані на нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
При цьому, як вбачається з показів свідка ОСОБА_6, 6 березня 2009року між ним та підсуднім сталась сварка, під час якої вони нанесли один одному кілька ударів, які і могли спричинити підсудному легкі тілесні ушкодження, вказані у висновку експерта №195 від 30 квітня 2009року.
У справі не встановлено переконливих доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3, завдаючи ряд ударів дерев»яною палицею в голову потерпілому, діяв в стані необхідної оборони, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.
Твердження підсудного про те, що він перебував у стані сильного душевного хвилювання спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема актом амбулаторної комплексної психолого - психіатричної експертизи №882 від 17 листопада 2010року, яким стверджується, що ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність під час скоєння інкримінованих йому дій, не перебував.
Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя ОСОБА_4 в момент заподіяння, тобто злочин, передбачений ст.. 121 ч. 1 КК України.
При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів, особу підсудного, який поседеньо характеризується за місцем проживання (а. с. 69), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 70), пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Обставини, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 – визнання підсуднім своєї вини, сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, які обтяжують покарання підсудного, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
З урахуванням вказаних обставин, беручи до уваги думку прокурора, який вважає, що підсудному слід призначити покарання, не пов»язане з ізоляцією від суспільства, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбуття покарання і він може бути звільнений від нього з випробовуванням із покладенням на підсудного обов’язків, передбачених статтею 76 КК України - періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи, повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання.
Речові докази по справі: дерев’яна палиця , яка знаходиться в кімнаті для зберігання речових доказів Баришівського РВ –підлягає знищенню.
Цивільний позов Баришівського міжрайонного прокурора підлягає задоволенню, оскільки на лікування потерпілого ОСОБА_4 Березанською міською лікарнею витрачено 3 487грн. 44к.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України і призначити йому покарання –5 (п»ять) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
На підставі статті 76 КК України ОСОБА_3 зобов»язати періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи, повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили змінити - з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з –під варти в залі судового засідання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Березанської міської лікарні витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 3 487 (три тисячі чотириста вісімдесят сім) гривень 44к.
Речовий доказ –дерев»яну палицю, яка знаходиться в кімнаті для зберігання речових доказів Баришівського РВ –знищити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 –в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Р. В. Кірєєв